Нещодавно Волосківська школа зустрічала випуск­ників 1992 року. Щирими словами, задушевними піснями вітали їх сучасні учні, вчителі.

Роки, що минули, колишніх ви­пускників зовсім не змінили. Зустрівшись разом,  відчули, що ми все ті ж 15-річні діти, у яких все попереду. Хотілося жартувати, сміятися, танцювати, як колись, разом варити юшку. І згадувати, згадувати… На душі було так легко і так світло від зустрічі з най­кращими друзями дитинства, людьми, з яким ти провів довгі роки навчання, з якими ділив радощі перемог, веселощі шкільних жартів, червневі вечори до зорі та спів солов’їв.

Не хотілося розлучатися з дитинством навіть на мить. Не хотілося знову ставати дорослими. Лише передсвітанкові зорі змусили повернутися у реальність.  Та в душі залишилося непереборне бажання  частіше зустрічатися разом.

Наталія КАРТЕЛЬ (від імені випускників 1992 р.).