Мотря ПОДОЛЬСЬКА – пенсіонерка, м. Мена:

– Війна – це тяжке випробування для всіх. У мого чоловіка батько загинув на фронті… Перемога – це радість, щастя жити, майбутнє для дітей та онуків. Хай хто що не каже, а зараз ми прекрасно живемо у порівнянні з тим, як жили у воєнне та післявоєнне лихоліття. Велике спасибі людям, які здобули цю Перемогу.

Дмитро КУШНІРЕНКО – пенсіонер, м. Мена:

– Я хочу сказати про Перемогу, як про одне з найважливіших свят мого народу. Далася вона кров’ю і життям мільйонів людей. Це треба пам’ятати і цінувати. Перемога над Німеччиною була вистражданою, про це якнайкраще розкажуть ті, хто боронив сьогоднішнє покоління від коричневої чуми. Для мене свято Перемоги – святий день.

Надія ОСИПЕЦЬ – головний бухгалтер сільської ради, с. Блистова:

– Перемога – це свято із сльозами на очах. Я дуже переживаю, слухаючи розповіді про війну. Хоча воювали наші діди, але це свято сприймається як наше спільне. Вважаю, що для нашого покоління – це також великий день.

Василь БАЛАБАТЬКО – пенсіонер, ветеран Великої Вітчизняної війни, с. Величківка:

– Та війна була дійсно дуже страшною і жорстокою. Бачив це на власні очі, адже з війни повернувся аж через сім років після призову. Перемога була вистражданою.

Ірина КОЧКА – тимчасово не працює, с. Ушня:

– Усе своє свідоме життя я прагну до перемоги. Ще навчаючись у школі, переборювала небажання добре вчити деякі предмети. Згодом надумала стати високопрофесійним бухгалтером. Маю відповідного диплома, але не маю роботи, бо сільгосппідприємства у селі нема. Однак я продовжую перемагати далі – обробляю город, тримаю господарство і так забезпечую сім’ю.

Анатолій РУДЕНКО – директор магазину «Медтехніка і медоптика», м. Мена:

– Перемога – це величне слово. Я не знаю йому подібних. Життя нині так налаштоване, що без боротьби не досягти перемог. Намагаюся долати кризу, ціную тих людей, які перемагають у великих і буденних справах.

Сергій СТАРОСВІТСЬКИЙ – дев’ятикласник районної гімназії, м. Мена:

– Та Перемога показала усьому світові: здолати противника може навіть слабший. Але при цьому він повинен бути сильніший духом. Як фактично безпомічні на початку Великої Вітчизняної радянські війська змогли перемогти організовану і озброєну німецьку армію. У мене той героїчний подвиг народу викликає повагу і навіть здивування – це ж треба мати такий патріотизм, щоб іти фактично голіруч проти ворожого танку, наперед здогадуючись про власну загибель! Герої вони були, це точно.

Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:

– Для мого покоління Перемога – найзначиміше з усіх свят. І хоча переможені жили і живуть краще за переможців, але ті великі жертви були не даремними. Перемога змінила світ і змінила людей на краще.

Коментарі закриті.