Напередодні свята “Наше слово” поцікавилося у жителів Менщини, з якими почуттями вони зустрічають цьогорічний День Незалежності України.
Григорій ПЕРЕГУДА – пенсіонер, смт Березна:
– Чомусь останнім часом патріотичні настрої не дуже відчуваються. Усі оті військові події на сході, хаотичні рішення нової влади, невпевненість у завтрашньому дні – усе це перекреслює святковий настрій.
Надія ІВАНОВА – пенсіонерка, с. Волосківці:
– Яке там свято! Війна, сльози, розстріли мирних жителів. Страшні сьогодні часи ми переживаємо, адже гинуть наші діти й онуки. Ось із нашого села, приміром, трьох хлопців узяли на війну – скільки переживань їхнім рідним і нам, односельцям. Мені вже 86 років, у молоді роки колись пережила війну і навіть думки не допускала, що на схилі літ знову так близько відчую це слово. У мене он троє онуків-соколиків, душа болить за них. Не про святкування сьогодні треба думати, а про те, як би усе це жахіття якнайскоріше припинити і зберегти життя нашим людям.
Валентина ОЛІФІРЕНКО – завідувач сектору інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації, м. Мена:
– Без святкового настрою та з загостреним болісним сприйняттям усіх чуток та офіційних новин. Думаю, що зараз відбиток війни у свідомості в кожного. Коли на Донбасі гинуть наші хлопці-військові і мирні жителі – не до святкувань. Нещодавно була в гостях на малій батьківщині. Нині діючий народний депутат від Партії регіонів роздавав гречку. Вручали всім, хто ставав у чергу. Люди усміхалися. Обіцяли знову підтримати його на чергових виборах…
Людмила МУРОВАНА – директор філії «Страхове товариство «Гарантія», м. Мена:
– По-перше, це почуття тривоги, адже мій чоловік вже четвертий місяць знаходиться у зоні АТО у складі 13-го батальйону територіальної оборони. Звичайно, переживаю і турбуюсь за нього і всіх хлопців, що під кулями відстоюють незалежність нашої держави. А ще маю надію, що після закінчення війни Україна стане по-справжньому незалежною: від невизначеності, ненависті, моральних пороків і бруду.
Микола ПАВЛЕНКО – командир відділення 10-ї ДПРЧ, с. Феськівка:
– Переважає почуття гордості за свій народ. За страшних випробувань, під кулями і потоками брехні кристалізується українська нація. Україна стає справжньою незалежною державою, а не уламком колишнього СРСР. Дуже жаль, що це відбувається такою дорогою ціною.
