Міркуваннями щодо реформи шкільної освіти ділиться директор районної гімназії Михайло Кадушко.
Зрівнялівка – не на користь
– У листопаді минулого року я був учасником міжнародного семінару, який організувало Міністерство освіти і де обговорювалися аспекти реформування освітянської галузі в Україні, – розповів Михайло Кадушко. – Семінар відбувся в Києві, участь у ньому взяли понад 200 директорів опорних навчальних закладів з усієї України, а також представники департаментів освіти Фінляндії, Чехії, Австрії. Була й наш міністр освіти Лілія Гриневич. Програмою, зокрема, передбачалася й робота по секціях. Я потрапив у секцію «Стандарти нової освіти». Скажу чесно: те, що я там почув, не зовсім співпадає з тим, що пояснюється нам на місці. У том числі – щодо кількості опорних шкіл.
– У нашому районі йде мова про створення шести опорних шкіл – це Менська імені Т.Г. Шевченка, районна гімназія, Березнянська, Стольненська, Дягівська і Макошинська школи, – зазначив Михайло Дмитрович. – Опорна школа, згідно з Концепцією реформування загальної середньої освіти, повинна мати 360 учнів, допустимий мінімум – 200. Чи є стільки в Дягівській школі, яка всього за 15 кілометрів від Мени? Чи буде в наступні роки? А в Макошинській школі навчаються діти лише з одного населеного пункту.
Державою певні кошти на впровадження реформ передбачені. І мене хвилює, щоб їх не розпорошили на безперспективні школи, аби «нікого не образити». У нас у гімназії сьогодні 594 учні, типові навчальні приміщення на майже 1000 учнів. Чому ж на нашій базі не зробити такий заклад, який би справді відповідав усім вимогам опорної школи?
Зараз створюються об’єднані громади. Вони повинні також визначитися, скільки і які школи їм потрібні. Але визначатися треба з урахуванням думки спеціалістів, оскільки питання це дуже не просте і болюче.
Не розпорошувати кошти
За словами Михайла Кадушка, у 2016 році вперше за 52 роки існування на серйозний ремонт гімназійних приміщень виділено 1,4 мільйона гривень. Частину цих коштів уже освоєно – облаштовано нову покрівлю над головним корпусом і вестибюлем. У нинішньому році таку ж покрівлю планується зробити і над спортивною та актовою залами, приміщенням майстерні.
У майбутній реформованій школі велика увага приділятиметься профільному навчанню. У районній гімназії вже сьогодні досконало вивчається автосправа: є для цього п’ять кабінетів, тренажери, стенди, три легкові та чотири вантажні автомобілі, мотоцикл, комп’ютерна техніка. Але без капітального ремонту покрівлі у шкільній майстерні, де все це розташовано, від постійних протікань стіни приміщень вже почали руйнуватися. У фізкабінеті гімназії меблі, обладнання і електророзетки також не мінялися з року відкриття закладу.
– Мені довелося побувати у Ріпкинській школі №2, яка є зразком опорної школи в нашій області, – зробив ще одне порівняння Михайло Кадушко. – Там є 13 мультимедійних комплексів, а кількість учнів – удвічі менша, ніж у нас. Ми отримали один комплект такого мультимедійного обладнання лише минулого року. Нам треба ще хоча б три таких комплекси, щоб проводити уроки на справді сучасному рівні, бо зараз наші вчителі записуються на чергу, аби ним покористуватися.
Директор районної гімназії висловив свою стурбованість і з приводу зміцнення матеріальної бази спортивної зали. Крім виконання ремонтних робіт, там необхідно ще й оновлювати спортивне обладнання та інвентар. Бо, крім гімназистів, на цій же базі працюють секції районної ДЮСШ, проводиться багато змагань.
– На все це потрібні чималі кошти, – підсумував Михайло Дмитрович. – Тож головне зараз – не розпорошити їх, а використати для тих опорних навчальних закладів, які можуть створити умови, щоб учні отримували знання на тому ж рівні, що й у школах обласного центру та великих міст.
