У Синявського Будинку культури багата і цікава історія. Треба віддати належне усім колишнім і нинішнім очільникам культосвітнього закладу за збереження унікальних документів, фото, нагород за майже сторічний період існування.
Свідки історії
У Будинку культури зберігається кілька масивних альбомів і стільки ж фотостендів, які є неоціненним надбанням для аматорів сьогодення. В одному з альбомів є реєстраційне свідоцтво, датоване 4 січня 1953 року, в якому значиться, що клуб у Синявці відкрито 1928 року, а зареєстровано його у Березнянському райвідділі культурно-освітньої роботи.
Три десятиліття закладом культури керувала великий ентузіаст своєї справи Тетяна Хотян. І не тільки очолювала клуб, а й широко пропагувала і втілювала у практику нові форми роботи.
Не без її участі у Синявці було створено такий драматичний колектив, рівного якому не було не те що в районі, а й в області. Аматора драматичного жанру Івана Баглая свого часу запрошували до трупи акторів обласного театру.
Грали самодіяльні актори чудово. Мали достатньо сценічного одягу, декорацій. Ще й досі не забули синявці, як у виставі «Утоплена» героїню виносили на сцену босою і такою мокрою, що з неї вода стікала, – справжня утоплениця!
Скільки ж вистав було у синявців? Хто їх рахував? Працювали над образами, шліфували майстерність драматичного мистецтва… Зберігаються у альбомах чорно-білі фотографії з вистав «Наймичка» Тараса Шевченка «Одруження» Миколи Гоголя, «Сто тисяч» Івана Тобілевича, «Платон Кречет» Олександра Корнійчука, «Наталка-полтавка» Івана Котляревського та інших.
На безцінних світлинах зафіксовано виступи ансамблів народних інструментів, жіночого вокального «Доярочки», а ще танцюристів, баяністів. Всередині 50-х років минулого сторіччя у клубі розквітала робота спортивного сектора – організовувалися змагання, турніри, матчі, конкурси зі спортивної риболовлі, боротьби, акробатики, футболу і волейболу, тенісу, шахів, шашок…
Відмінна робота
Згодом до звичних вистав і традиційних концертів додалися нові заходи – свято першого снопа і обжинки, вечорниці, ювілеї славетних вихідців із села, зустрічі з ветеранами війни, праці, проводи в армію.
Робота у сфері культури кипіла в Синявці, мов вулкан. На базі клубу організовувалися показові кущові фестивалі художньої самодіяльності. Його керівник Тетяна Хотян була нагороджена орденом «Знак Пошани», а клубу присвоєно звання культосвітньої установи відмінної роботи.
Зберігаються в архіві Будинку культури кілька дипломів Міністерства культури Української РСР, безліч грамот з області і району. Є три відзнаки від міністра культури Радянського Союзу Катерини Фурцевої…
Нині у культосвітньому закладі плідно працюють Олена і Тетяна Сенько. Вони постійно у творчому пошуку, завжди представляють аматорів села і самі беруть участь в усіх районних масових заходах – ярмарках, фестивалях, конкурсах. При Будинку культури створено любительське об’єднання «Господарочка», про роботу якої неодноразово розповідала найближча газета.
Щоб повністю відчути і пройнятися духом давнини культурної сфери села, треба обов’язково відвідати цей заклад, потримати в руках унікальні альбоми, пройнятися глибокою повагою до доярок, трактористів, продавців, які після важкої роботи знаходили час і бажання йти до клубу на репетиції, вистави і концерти.
Сестра по духу
Так називають у Синявці бібліотеку, якою багато літ завідувала Надія Мороз.
У тому ж історичному альбомі зберігається копія унікального документа: «На честь відзначення одруження його імператорської величності Миколи ІІ у 1894 році було прийнято рішення виділити кошти на будівництво сільських бібліотек. На засіданні губернського збору 27 січня 1895 року вирішено виділити із суми губернського земства 60 тис. крб. для організації сільських народних бібліотек у Чернігівській губернії».
Було кілька історичних етапів у створенні книгозбірні Синявки. Значиться перша дата – 1899 рік. На жаль, інформації бракує. Відомо, що у 1920 році завідував бібліотекою-читальнею Стефан Парасочко, а сторожем був Іван Парасочко.
На кінець 1925 року книжковий фонд бібліотеки налічував 1462 примірники. До Другої світової війни культосвітній заклад значився як приклубна бібліотека. У війну вона була повністю знищена і тільки 1948 року її відновлено.
Нині бібліотека Синявки – одна з кращих у районі. Працюють в ній досвідчені Наталія Руденко і Наталія Деменко. З 1970 року заклад має звання бібліотеки відмінної роботи.
Книгозбірня села плідно співпрацює з бібліотекою школи. Заходи, які вони організовують разом, цікаві, пізнавальні і такі, що запам’ятовуються надовго.