Десять років тому Господь сподобив колишнього вчителя історії і правознавства Олександра Тарасенка, нині протоієрея та настоятеля церкви, розпочати святе діло – будівництво нового храму в Макошине.

Сяють церковні бані

Українці – славний і дивний народ, бо навіть у найскрутніші часи будували храми і золотили куполи. Невідомий мандрівник із захопленням писав про нас: «Странные эти люди – сами живут в нищете и голоде, а купола своих церков кроют серебром и золотом».

Макошинці, жителі сусідньої Остапівки і ближніх хуторів стали найпершими добродійниками у справі будівництва церкви. До цього з часом долучилися керівники сільгосппідприємств району, набожні люди.

Опікується зведенням Свято-Покровської церкви і народний депутат України Валерій Давиденко. Саме на пожертву обранця і придбано п’ять куполів. За його сприяння віряни здійснили паломницькі поїздки в Почаїв, Києво-Печерську Лавру, в Домницю, Чернігів.

1aMakoshine

Церковний староста Віктор Шиш теж докладає чимало зусиль, просить допомоги у прихожан, трудиться на будівництві особисто. Мешканці селища Олександр Долгович, Олексій Петренко, Олексій Левчук разом із настоятелем оббивали вагонкою стіни.

Образи давньоруських святих

Новий храм за розмірами значно більший, аніж приміщення колишнього краєзнавчого музею, відданого релігійній громаді як культова споруда. Відтак потрібні лики святих – і у вівтар, і на стіни.

Нещодавно церкву прикрасили чотири нові ікони – дар голови Менської районної ради Олександра Мисника і приватного підприємця Володимира Булавки. Придбані образи на прохання протоієрея Олександра.

– Дуже потребувалася велика ікона святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі, – розповів при зустрічі отець Олександр. – Звернувся з проханням при нагоді до Олександра Мисника, і завдяки йому маємо образ Володимира.

До праведного діла долучився й менський підприємець Володимир Булавка, голова районної організації партії «Наш край». Він побував у храмі разом із Валерієм Давиденком.

1ikony

Ікони Феодосія Печерського – православного святого, церковного діяча й автора повчань, який чимало зробив для відродження давньоукраїнської духовності, та великого чудотворця, преподобного Антонія Печерського з’явилися в Макошинській церкві завдяки Володимиру Булавку.

– Молився, щоб у церкві була ікона мого небесного заступника і покровителя – преподобного Олександра Свирського, – говорить настоятель. – Всевишній сподобив благодійників на такий дар.

На пожертви Олександра Мисника і Володимира Булавка отець Олександр придбав чотири ікони й для Куковицького храму. Звісно, що ці образи не писані золотом, але дуже необхідні для храмів.

– Ми повсякчас молимося за завершення богоугодного діла – будівництва й облаштування церкви. Молимося за відродження духовності, за мир – щоб швидше і живими повернулися хлопці додому зі сходу, щоб більше не проливалася кров і не було війни, – слова настоятеля Олександра проникають глибоко у серце.

Так, усім нам треба миру, усі ми вболіваємо за Україну. Задля цього й собі запалюю свічку та промовляю нехитрі слова-звернення до Всевишнього, бо в Свято-Покровській церкві особлива благодать. Відтак – жодного сумніву, що щирі молитви будуть почуті на небесах.

Коментарі закриті.