Сходив по мінералку й залишився без авто
– Ось бачите, одні велосипеди в гаражі тепер стоять, – скрушно зітхає Сергій Чудовський. – Та ще гума зимова у кутку і диски – ото і все, що лишилося…
Доки чоловік відскочив до кіоску купити пляшку мінеральної води, його автівку вкрали. Сталося все за лічені хвилини в суботу на велелюдному міському базарі у Мені. Машину й досі шукають.

Той день, 22 листопада, приніс 25-річному березнянцю Анд­рію Чудовському неприємний сюрприз: заїжджі злодії викрали у нього батьківський легковик ВАЗ-21015. Практично новенький, на спидометрі – усього 18 тисяч кілометрів.

Андрій працює викладачем у Синявській школі, колеги попросили його підвезти на шкільну олімпіаду дітей. Заправилися, поїхали. Школярі пішли на олімпіаду, Андрій поїхав у справах.

– Син казав, що зупинився біля Троїцького базару, – розповідає Сергій Чудовський. – Точно пам’ятає як замикав кермо, дверцята. Усього на кілька метрів відійшов, у черзі навіть не стояв. Через пару хвилин вернувся – нема машини! Поряд стояв дядько з велосипедом, Андрій у нього спитав, чи не бачив, як усе сталося. Той каже, що бачив як якийсь мужик сів за кермо, розвернувся і поїхав. Син мені подзвонив і побіг у міліцію, а я давай набирати номер чергового.

– Крадіжка була вчинена об 11.40, – розповідає заступник начальника слідчого відділення Менського РВ УМВС України в Чернігівській області Олександр Купрієвич. – Перебігши через скверик, потерпілий вже за три хвилини був у відділенні, ще за хвилину наші співробітники разом із ним виїхали навздогін. Було введено план перехвату, розіслані повідомлення на найближчі пости ДАІ, патрулям, відправлені орієнтировки. До того ж, за мить я подзвонив нашим хлопцям, котрі саме їхали з Березни у Мену. Була надія, що між двома міліцейськими машинами злочинці не проскочать. Але невдовзі стало зрозуміло, що крадіжку скоїли професіонали, вони все продумали до дрібниць.

На думку Олександра Віталійовича, злочинці, скоріше за все, звернули з траси у бік Чапаєвки, а там подалися польовими дорогами. За кілька годин їх бачили у Рогізках Щорсь­кого району. Бачили і в Червоних Горах. За словами свідка, керував украденою машиною чоловік кавказької зовнішності, перед ним їхало ще одне авто, розвіду­ючи ситуацію.

– Камери спостереження на виїзді з Мени зафіксували, що виїжджали втікачі з міста об 11.44. Прикро, що не вистачило кількох хвилин, аби їх наздогнати. Ловили злодюг не лише наші, виїхала міліція з Городні, Щорса, Чернігова. Але місцевість лісиста, там багато ґрунтових доріг і стежок. Попошукали, попоїздили. Проте впевнений, що цю машину ми таки знайдемо, адже злочинці у будь-якому разі знову проявлять себе як не у нашому районі, то в інших.

Того ж дня було внесено відомості у єдиний реєстр досудових розслідувань по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 289 Кримінального кодексу України, ведеться слідство. Такий злочин карається позбавленням волі терміном від трьох до п’яти років.

– А знаєте, що в цій історії ще прикро? – питає Олександр Купрієвич. – Той свідок, котрий бачив украдену машину в Рогізках, – рідний дядько потерпілого, брат власника машини. Оговтався, коли злодії вже поїхали, не одразу розпізнав авто, номери. Подзвонив потім племіннику, та було пізно…

– Я вже потроху оговтуюся від того, що сталося, – каже Сергій Миколайович. – Сина й не лаяв, бо у того такий шок був. Шкода машини, що й казати, бо я довго на неї збирав, усе хотілося мати новий автомобіль. Ще надіюся, що знайдуть. Але вже стільки часу пройшло, хоча б на запчастини не розібрали…

Коментарі закриті.