«Якщо сталася біда – котрась з тварин вас укусила чи подряпала, то ветпрацівники радять протягом 10 – 12 днів спостерігати за поведінкою звіра. Якщо ж він не загинув, хвилюватися за своє здоров’я не варто і щеплення проти сказу не потрібні. По собі знаю, що названі ін’єкції не такі вже й безпечні, як нас запевняють. Хоча є й інша версія – щеплення проти сказу не варто робити більше двох разів за все життя, а якщо є шанс уникнути їх – уникайте.

А як же спостерігати за твариною, яка вкусила, якщо її вбили? А щеплення уже роблять, не дочекавшись результатів ана­лізу! Абсурд!

У наш непростий час ніби і не зовсім при­йнято говорити про милосердя до тварин, оскільки не всі люди мають, на жаль, на своїх столах вдосталь хліба і до нього. Але ж відповідальності за жорстоке ставлення до тварин не відміняв ніхто. Можливо, через братів наших менших ми навчимося любити і поважати себе.

Боляче дивитися і цього не можна робити, як у Мені відстрілюють і знищують собак. Про день, час відлову собак населення має знати заздалегідь, його слід проінформувати через засоби масової інформації.

Є у когось домашні собаки, котрі іноді тікають через паркан на вулицю. У дворах багатоповерхівок є домашні улюбленці, яких підгодовують дорослі, а діти з ними проводять час. Нащо ж таких тварин позбавляти життя, демонструючи тим самим жорстокість і цинізм підростаючому поколінню. Чому ж тоді ми дивуємося, дивлячись по телевізору, що десь хтось когось убив, застрелив чи зарубав?

У нашому місті такий собі «собачий стрілок» убив пса, який був улюбленцем залізничників кількох держав. Цей чотириногий друг зустрічав усі поїзди, про нього писали газети і були повідомлення в Інтернеті. У мене склалася певна думка про цей інцидент і оцінка його.

Знаю, що у багатьох містах України і світу собак відловлюють, і їх власники протягом трьох днів мають забрати своїх улюбленців назад додому, якщо вони випадково вибігли з двору.

Скільки зайвого галасу було навколо собаки, яка жила на подвір’ї міської школи імені Т.Г.Шевченка! Скільки дітей заплатили часточкою свого здоров’я за нашу некомпетентність і зайву жорстокість.

Зло, як відомо, породжує зло. І жорстокість теж. Давайте не будемо сидіти на вулкані, адже у наших це руках – змінити життя і ставлення до навколишнього світу на краще.

Ігор Касьянов. м. Мена».

Коментарі закриті.