«Пасічник Менщини» хоче мати власну домівкуНа щорічні збори громадської організації “Пасічник Менщини” зійшлися і з’їхалися майже чотири десятки бджолярів району. І хоча питань так і залишилося більше, аніж відповідей, громадська організація планує деякі позитивні зміни.

Корюківський досвід

На збори пасічників завітав керівник товариства «Бджолярі» Михайло Біжевець із Корюківки. Михайло Петрович розповів про досвід свого району, згадав, як наприкінці 80-х років їхня організація мало не припинила свою діяльність. Але вистояли.

Мають корюківські «Бджолярі» свій магазин, який працює щодня. Можна у ньому замовити будь-який необхідний інвентар, реалізувати мед. Пасічники самі збивають липові або соснові рамки, виготовляють підлітні дошки та ящики для рамок під реалізацію.

У спеціальному журналі члени товариства записують поточні потреби: хто бджолосім’ї продає, хто хоче вулик придбати. Дуже зручно. Під одним дахом з магазином розміщуються і контора товариства, і навіть музей, де можна побачити оригінальний інвентар, якому близько двохсот років. Практикується і виїзна торгівля.

Також Михайло Біжевець розповів про книгу «Медова Чернігівщина», яку готує до друку Микола Будлянський. Пояснив умови, за яких можна розмістити в ній інформацію про свій досвід.

Кіло меду замість кіло цукерок

На жаль, бджолярська організація Менщини подібними успіхами похвалитися не може. Ще у 2005 році вона була зареєстрована по вулиці Леніна, 82-А. Та коштів на ремонт приміщення не знайшлося, тому воно було передане громаді віруючих Київського патріархату, нині там знаходиться церква. Власного магазину також немає.

На зборах піднімали чимало питань: як покращити базу рослин-медоносів, захистити бджіл від впливу пестицидів, реалізувати готову продукцію та інші.

Були і ділові пропозиції. Приміром, Андрій Басистий запропонував звернутися до районної державної адміністрації з проханням оприлюднювати інформацію про наявність у районі медоносів та самозапильних рослин. Він також закликав страхувати бджіл.

Деякі учасники зборів зацікавилися, інші цю ідею сприйняли байдуже. Навіть ветеринарно-санітарний паспорт мають далеко не всі бджолярі у районі, хоча паспортизація пасіки з 10 вуликів коштуватиме власнику усього 270 гривень. А з паспортом ніяких проблем при страхуванні чи вивезенні бджіл на територію якоїсь сільради не виникатиме.

Начальник відділу організації виробництва управління агропромислового розвитку РДА Володимир Таргонський – теж затятий пасічник. Виступаючи, він заспокоїв присутніх, що на території нашого району та й Чернігівської області загалом самозапильних рослин поки що немає. А інформацію про місцезнаходження медоносів (гречки, ріпаку, конюшини) на територіях сільських та селищних рад можна одержати у голови організації Миколи Страмка, який буде підтримувати постійну взаємодію з управління агропромислового розвитку РДА. До нього ж можна звертатися із пропозиціями та зауваженнями стосовно діяльності організації «Пасічник Менщини», телефон:

(066)911-17-30.

Реалізація меду – одна з найболючіших проблем, адже держава особливо не балує своєю увагою спільноту бджолярів. Та й люди, на жаль, не завжди розуміють, що від кілограму меду, якого можна придбати за 60 гривень, користі для дитини буде знач­но більше, ніж від кілограма цукерок.

Щоб квітнули липи

Учасники зборів вирішили звернутися до органів місцевої влади з проханням розглянути можливість надання організації «Пасічник Менщини» приміщення, де учасники могли б збиратися для спільного вирішення питань організації та спілкування. А також бджолярі ініціювали підготувати звернення до міського, селищних та сільських голів стосовно надання інформації про наявність у них земельних ділянок для можливого висівання рослин-медоносів. Пасічники хочуть посадити липи та акації, щоб їхній дивоцвіт радував око та надавав «полігон» для бджіл.

Присутні на зборах схвалили пропозиції щодо створення місцевих осередків організації та підтримки випуску книги «Медова Чернігівщина» добровільними внесками. Окрім того, під час зібрання було проведено довибори до керівного складу організації: заступниками голови стали Микола Бабар, Андрій Басистий та Микола Мусієнко, ревізійну комісію очолив Микола Заїко.

Коментарі закриті.