Нещодавно 262 депутати підтримали Закон №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”. Документ стосується всіх українців, але найбільше все ж таки містян. Він встановлює новий порядок укладення договорів на отримання комплексу житлово-комунальних послуг — водо-, газо-,тепло- електропостачання, вивезення сміття, послугу управління будинком тощо.
Йдеться, зокрема, про регулювання відносин між мешканцями і тими, хто надає житлово-комунальні послуги.
Закон стане чинним після підписання Президентом, з наступного дня його опублікування. У дію ввійде через шість місяців від цієї дати. Окремі ж норми запрацюють з січня 2019 року. Однак вивчати особливості нововведень варто вже зараз.
Що зміниться?
Закон впроваджує типові види договорів, де представлено три сторони: так звані “управителі”, виконавці комунальних послуг та споживачі.
Споживач може бути індивідуальним, тобто кожний мешканець у будинку окремо, та колективним – юридична особа, що об’єднує усіх співвласників у будинку та діє в їхніх інтересах (ОСББ).
Управителем багатоквартирного будинку може бути компанія (юридична особа) або спеціаліст (фізична особа-підприємець), яка надає послуги з управління будинком на підставі договору із співвласниками цього будинку. Основна функція управителя – забезпечити належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.
У Законі прописані обов’язкові послуги управителя, які будуть затверджені у типовому договорі Кабміну. До обов’язкових належать послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
До слова, управителями можуть стати і нинішні ЖЕКи, якщо цього забажають споживачі.
З 1 січня 2019 року запровадять професійну атестацію управителів на відповідність кваліфікаційним вимогам професії “менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)”.
Ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні. Її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору. Мешканці можуть вибирати управителів самостійно.
Про надання комунальних послуг можна домовлятися за кількома варіантами: індивідуальний договір – між виконавцем комунальної послуги та кожним мешканцем за умовами якого виконавець відповідає або не відповідає за якість комунальної послуги на вході до квартири та обслуговує чи не обслуговує внутрішні мережі у будинку; колективний договір – (підписує делегований від мешканців представник чи голова ОСББ або управитель), за умовами якого виконавець відповідає за якість послуги на вході до будинку та не обслуговує внутрішні мережі у будинку.
Експерти зазначають, що найбільш ефективною моделлю є колективний договір, де підписант – ОСББ. Документ діє рік.
Ціна питання
Передбачається, що конкуренція стимулюватиме управителів знижувати ціни свої послуги. Фактично ціна залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.
Ще одна новинка: замість знижок – «живі» гроші
Закон передбачає й монетизацію субсидій на надання житлово-комунальних послуг. Тобто споживач, який має субсидію, може отримувати гроші на оплату житлово-комунальних послуг, а не знижку на послугу. Порядок виплати таких субсидій так само повинен затвердити Кабмін.
За інформацією Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації