Інна Чернотицька

Тато й мама Чернотицькі з Веселого Менського району часто сварилися, билися. У сварці в ніч з 14 на 15 червня батько прибив матір металевим прутом. Вона в могилі, він — в ізоляторі, – пише Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч».

Сиротами залишилися 18-річна Інна, 16-річний Павло, 13-річний Назар та шестимісячна Саша. Інна як повнолітня дбатиме про себе сама. А от доля Паші, Назара та Саші — під питанням.

«По знекровленому животу зрозумів — жінка мертва»

— У понеділок, 15 червня, я вирушив за грибами, — розповідає 56-річний Ярослав Осичний, сусід. — Тільки проїжджаю через міст (як їхати з Веселого на Данилівку. — Авт.), бачу, машина «Жигулі» Чернотицьких, вдарена в дерево, лобове скло розбите. “Марина лежала поблизу автівки. Скручена. Кофтинка задерта — живіт білий-білий, знекровлений. По ньому і зрозумів — жінка мертва. Марина, певно, вдарила машину. А Діма — її. Я викликав «швидку», приїхала міліція. Тим часом піврічна дитина була у дворі біля криниці у візочку. Поряд з малою лежала недопита дволітрова пляшка пива.

Про Чернотицьких у селі говорять різне. Разом 18 років. Нажили трьох спільних дітей (старша Інна не від Дмитра, коли Марина з Дімою побралися, жінка вже була вагітна від іншого чоловіка).

Пара добряче випивала. 37-річ-ний Дмитро мав судимість за крадіжку. 38-річна Марина відсиділа за те, що підрізала коханку чоловіка, їй дали п’ять років. Відсиділа три з половиною. Інна, Павло і Назар були в інтернаті.

Коли Марина вийшла на волю, зажили більш-менш. Чоловік влаштувався на роботу — скуповував брухт. Марина поралася по господарству, няньчила дітей. Старша Інна вчилася на бюджеті в Новгород-Сіверському медичному училищі. Та її вигнали за прогули. Як говорить сама дівчина, «у перехідному віці була проблемною». Наступного року Інна вступила в медучилище знову. Тільки вже на комерційну основу. Мама завагітніла. Грошей на навчання не вистачало. Покинула.

Павло навчається в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту. Назар — школяр.

За два-три тижні до трагедії Дмитро знову почав заглядати в чарку. Ще й, як підозрювала Марина, завів коханку. Інша жінка і стала причиною нічної сварки, припускає Інна Чернотицька. А не через ДТП, як значиться в офіційному повідомленні міліції. «Не впоравшись з керуванням, чоловік з’їхав у кювет. Жінка мала необережність звинуватити чоловіка в аварії, через що між ними виникла сварка. Більше того, жінка вкусила чоловіка за палець, а той у відповідь ударив її руками по обличчю та тулубу, а потім схопив металевий прут та кілька разів вдарив її по голові», — стверджує офіційна версія.

«Він її бив, покине впаде»

Інна зараз живе в Мені, у маминої подруги. Навідує малу Сашу в лікарні.
— У неділю Діма з мамою їздили по молоко в Данилівку, — розповідає свою версію Інна. — Говорять, що вони були п’яні. То неправда. Батьки купили молоко і два літри пива. Мама й пластикового стаканчика пива не допила. Він ковтнув більше. Останні два-три тижні між мамою і вітчимом були сварки. Мама планувала піти від Діми. Хотіли купити хату в Данилівці. У ніч з неділі на понеділок усе сталося, а в понеділок ми збиралися їхати по кредит на житло. Дмитро про це не знав. Хіба, тієї ночі мама йому все розказала. Я думаю, що увечері 14 червня Дімі подзвонила коханка, вона, наче, з Бірківки. Мама забрала телефон (при ній його тоді і знайшли), хотіла поговорити з розлучницею. Діма оскаженів і почав бити матір у хаті. Завжди так було: він її бив, поки мама не впаде. Коли падала, Діма тягав її по підлозі за волосся. Колись за волосся потяг до річки, щоб утопити.

15 червня у хаті все було шкереберть. Попалені дивани, матраци. Дмитро свідчить, що це робила мама. Я скажу так: з дитинства пам’ятаю, як він під час сварок рубав і палив речі, які купувала мама, прямо з рамами вибивав вікна.

Вітчим з мамою, скоріше за все, вибігли надвір. Відбитки маминих пальців є на капоті. Вона його, певно, не пускала в Бірківку, а він повіз її на капоті. З’їхали в кювет. Мама впала з машини. Вітчим побив залізним прутом «Жигулі», а тоді ним же і маму. Він говорить у міліції, що бив машину, а потім розвернувся і декілька разів ударив маму. Я так не думаю. Мама була за декілька метрів від «Жигулів». Тікала, значить. А він її догнав. Потім Діма прийшов додому зібрати свої речі, щоб тікати (міліція піймала Дмитра Чернотицького на межі Менського і Корюківського районів. — Авт.). Сашу вітчим виніс надвір, накрив пледом. Мо’, щоб плакала, і її почули сусіди.

За декілька днів до біди Дімі подзвонила мамина кума Марина Шуляр. Мама почула жіночий голос у слухавці, подумала, що то коханка. Мама була язиката, не мовчала, затіяла сварку. Вітчим сів за стіл, поїв, потім напився. Вона до нього: «Або ти речі збирай, або ми з дітьми». Він відповів: «Якщо підеш, то тільки в могилу. Слідом за тобою — я».

Про проблеми в родині Інна говорить, не криючись:
— Колись мама сильно пила. Ми чотири роки провчилися в інтернаті, бо її посадили. Але вона постійно писала нам листи, а раз на два тижні дзвонила. Ми знали, що вона вийде і нас забере. Після в’язниці повернулася у хату Діми, бо не було куди діватися. Мама перестала пити, а вітчим зловживав алкоголем. Поламав на моїх очах мамі руку.

Колись єдиний раз він ударив і мене. Я дала здачі. Більше не чіпав. Якось приїхала, а мама сидить на дивані і плаче. Він спав. Виявилося, зламав мамі чотири ребра. Вона зверталася в міліцію. Але Діма просився, мама не давала хід заявам. Я постійно сподівалася, що мама більше його не пробачить. Вона прощала.

Два роки тому Дмитро знайшов роботу. Ми думали, що все налагодилося. Вітчим непогано заробляв. Ми не хвилювалися, за які кошти купити памперси, чим нагодувати дітей. Та з’явилися гроші, а з ними і випивка, і коханка.

Дитячий будинок сімейного типу, інтернат чи опіка сестри?

Троє з чотирьох дітей — неповнолітні. Вони потребують опіки. Як вирішиться доля Павла, Назара та Олександри? Хлопці вже знають, що таке інтернат. Туди і рвуться. Соціальні служби шукають можливість прилаштувати сиріт у дитячий будинок сімейного типу. Нині Павло і Назар у літньому таборі в Одесі. Туди їх проводжала мати. Хто зустрічатиме з відпочинку — питання.
— Як Марину забрали в тюрму, діти за нею так плакали! За батьком — ні, — пригадує сусідка Раїса Осична. — Рідні вистачає і по материній, і по батьковій лінії. Та під опіку взяти нікому.

Для Інни ж зараз головне — можливість бачитися з братиками і сестричкою.
— Я хотіла б забрати малих, але не можу надати довідку про доходи за шість місяців, — зітхає дівчина. — Треба влаштовуватися на роботу. Піду на чипсовий завод. Півроку пропрацюю, буде довідка — можна про щось вести мову. Зараз добиваюся, щоб хлопців направили в інтернат у Городню. Ми там були, там добре. І я зможу їх навідувати, а тоді й забрати. Дуже боюся, що підшукають такий будинок сімейного типу, опікуни якого не дозволять мені бачитися з братами і сестричкою. Якби хороша сім’я і я б з рідними бачилася, то нехай і в дитячому будинку сімейного типу побудуть, поки я на ноги стану. Хоча говорила з хлопцями — вони не хочуть нових батьків. Особливо Пашка обурюється, хоче залишитися зі мною. Я братів і годувала, і одягала, поки мама в синцях лежала. Ми з ними стільки пройшли разом.

— Зараз дуже розвинена сфера дитячих будинків сімейного типу, — коментує ситуацію Тамара Песоцька, начальник служби у справах дітей Менської РДА. — Сиріт розділяти не можна. Було б добре підшукати їм будинок або прийомну сім’ю. Минув ще дуже малий термін. Намагатимемося влаштувати всіх трьох разом. Хоча, можливо, діток і доведеться розлучити. Шестимісячна дівчинка поки в педіатричному відділенні районної лікарні. Вона не хвора, розвивається нормально. Просто де її було прихистити після смерті матері? Можна було б залишити діток на” виховання старшої сестри, але вона повинна мати роботу, а ми маємо бути впевнені, що малі будуть доглянуті, нагодовані.

— Інна боїться, що їй не дозволять бачитися з братами і сестрою, якщо вони будуть у прийомній родині.
— Названих батьків одразу попереджають, що вони повинні підтримувати родинні стосунки. Дітям потрібно спілкуватися між собою, якщо це не шкодить неповнолітнім. Тобто тільки якщо Інна буде налаштовувати дітей проти батьків, тоді можна обмежити спілкування.
— Якщо інтернат, як бути зі старшим Павлом, він же навчається у Чернігові в ліцеї?
— Він продовжуватиме навчання. Опікуном у такому випадку виступає навчальний заклад. А на вихідні зможе приїздити до Інни.

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;How to Use Affirmations to Lose Weight

AffirmationsBut that was then.mcm bags
The mud taken from it can be used to cure certain deseases.timberland outlet
Yasuhide Nakayama, Japan’s Deputy Foreign Minister, said on Saturday that they were “in a state of deadlock”.timberland boots sale

Because Clark failed to respond to Burton’s filings, the involuntary bankruptcy petitions for Clark and Arran Technologies were granted by the court within the past month.hermes sac

Yet there Morris was, standing for the dueling national anthems in front of a rowdy, partisan Mexican crowd in San Antonio, Texas.mulberry outlet
We calculated the standard error of the weighted mean difference by adding the variances of the change in outcome in both groups and taking the square root.mulberry uk

Коментарі закриті.