Об’єднані у кооператив селяни мають змогу закуповувати корми та обладнання за прийнятними цінами, наймати ветеринарів, отримувати дотації та позики. А ще вони мають державні пільги для юридичних осіб-виробників молока.

Для молочної галузі Чернігівщини кооперативи – явище нове. Як звикли жити селяни? Традиційно у кожному дворі повинна бути корова (а то й не одна). Годувальниця ж! А особливо у нинішніх умовах, коли у селі роботи не знайти. І хоча великого бізнесу на молоці не створити, однак люди дорожать нехай маленькою, але живою копійкою.

Проте останнім часом прибуток від молока невпинно знижується, селяни потроху здають корів. Невигідно стало.

З початку року держава фактично не виплачує виробникам молока дотацію за літр зданого молока, суму якої в минулому році переробні підприємства включали в ціну закуповуваного молока. Саме відсутність дотації і призвела до поступового зниження закупівельної ціни, що змусило селян замислитися, чи варто тримати корову собі у збиток.

Тож власники корів, які відмовлятись від своїх годувальниць не схотіли, знайшли вихід з ситуації – почали об’єднуватися. У нашому районі кооператив «Молоко-Мена» створений у травні 2011 року. Очолив його Віталій Школьний. Станом на 1 жовтня до кооперативу вступили 1180 селян, і щодня ця цифра зростає.

За підрахунками, нині річний дохід члена кооперативу в середньому становить 10411 гривень з однієї корови, тоді як у індивідуального виробника молока не перевищує 8582 гривні. Таким чином, дохід члена кооперативу є на 1829 гривень більшим!

Також господарі корів отримують щорічні компенсації: 150 гривень – на осіменіння корови, 70 гривень – на вакцинацію (у розрахунку на одну тварину). Індивідуальні ж виробники молока, котрі не співпрацюють з кооперативом, оплачують ці витрати самостійно. Крім того, кооператив підписує з власником корови договір оренди, що є підставою для отримання ним орендної плати в розмірі 200 гривень на рік.

Члени кооперативу мають можливість купувати корми за собівартістю. Нещодавно жителі Ушні, котрі вступили до «Молоко-Мена», отримали по 300 кілограмів зерна вартістю півтори гривні за кілограм. Про це нам розповіла сільський голова Тетяна Єрмоленко, сім’я котрої також співпрацює з кооперативом.

– Для нашого села цей кооператив – чи не єдине спасіння, – зауважує голова місцевої громади. – Адже Ушня – віддалене село, немає у нас ні сільгоспформування, ні іншого виробництва. Де заробляти гроші, як виживати? Хіба що з городів та з молока. А хто відстоюватиме інтереси селянина? Отож, хоч і з недовірою спочатку, та наші люди все ж пішли до кооперативу. Відтепер і молоко дорожче здають, і грошові компенсації мають, і корми нам дешеві доставили. Найближчим часом кооператив закупить для парування корів бичка високопродуктивної породи, створить робоче місце для працівника, котрий доглядатиме тварину. Приміщення ми вже підготували. Наприкінці року усі члени кооперативу отримають по 200 гривень компенсації на кожну корову. А ще можуть отримати безвідсоткові позики на купівлю доїльних апаратів, придбання продуктивних корів.

За словами Віталія Школьного, співпраця з молочним кооперативом вигідна для виробника молока. І варіантів існує кілька. Приміром, кооператив може дати виробнику корову в оренду. Доростивши до двох місяців теличку, селянин отримає компенсацію за витрачене на годівлю молоко і разом з тим матиме можливість цю теличку вигідно реалізувати. Або залишити її собі. Усе це робиться для того, аби зберегти молочну галузь в Україні. Переробники молока зацікавлені у цьому в першу чергу, адже реально можуть лишитися без сировини.

З кожним днем кількість кооперативів зростає, добровільні об’єднання відкриті для нових учасників, тому що чим більше громада – тим нижчі для неї ціни при закупівлі кормів і обладнання, тим більше у такої громади впливу. А значить – і можливостей захистити своїх членів, організувати доступ до більш якісних послуг. Вступаючи до кооперативу, люди сплачують 20 гривень вступного та пайового внесків. Причому якщо вони вирішать вийти, то отримають 10 грн. назад. Із новими членами кооперативу згідно з чинним законодавством укладаються угоди оренди корови та складаються акти прийому-передачі тварин. Ці документи відіграють важливу роль – вони гарантують селянинові збереження його права власності на корову, а також на народжених нею за час перебування в оренді теляток.

Компанія «Мілкіленд», котра володіє чотирма переробними заводами на Чернігівщині, підтримує створення виробничих кооперативів, співпрацює з ними, надає юридичну та консультаційну допомогу. У компанії з радістю відзначають: ставши членами кооперативів, люди знаходять інтерес до виробництва молока, на відміну від індивідуальних здавальників, котрі залишилися з проблемами наодинці.

У «Мілкіленд» впевнені: кооперативи допоможуть зберегти виробництво молока в приватних господарствах. Крім того, такі об’єднання дозволяють поступово підвищувати якість молока за рахунок поліпшеної збалансованої годівлі та догляду за тваринами.

– Отже, велика помилка підозрювати переробників у тому, що вони з часом знизять закупівельні ціни молока для кооперативу! – вважає Віталій Школьний. – По-перше, кооператив і переробне підприємство – дві різні установи, що мають партнерські стосунки. По-друге, вже зараз, підприємства компанії «Мілкіленд», зокрема, філія «Менський сир», закуповують молоко кооперативу за вищою від ринкової ціну. Та якщо якість молока ще й покращиться, ціна ще більше зросте.

Коментарі закриті.