18 травня 1977 року Міжнародна рада музеїв започаткувала Міжнародний день музеїв. Відтоді цікавість до свята не згасає. Якщо в 2012 році в заходах, приурочених до цього дня, взяли участь близько 30-ти тисяч музеїв у 129-ти країнах, то минулого – понад 35 тисяч музеїв у 143-х країнах.

Вважається, що через музеї суспільство показує своє ставлення до історико-культурної спадщини. Збираючи і зберігаючи предмети матеріальної й духовної культури, музейні працівники ведуть науково-просвітню й освітньо-виховну роботу. А це якраз те, що потрібно сучасній молоді, аби прищепити їй любов та повагу до своєї історії. Тому цього тижня «Деснянка» вирішила дізнатися у студентів Чернігівського національного педагогічного університету ім. Шевченка, коли вони востаннє були в музеї?

Катя, фізико-математичний факультет, смт Ріпки:
– Ще коли навчалася в школі, ходила до музею в Ріпках. Найбільше запам’яталися фотографії старовинних церков Ріпкинського району, кістки тварин. Відвідувала музеї і в Чернігові, але була тоді ще малою, тому не пам’ятаю їх назв.

Наталія, факультет початкового навчання заочного відділення, м. Мена:
– Торік побувала в Москві у бу-динку-музеї Булгакова «Нехороша квартира». Там є химерні статуї, старовинні музичні інструменти, телефонні апарати, дзеркала – все, як у романі «Майстер і Маргарита». Але найбільше мені сподобався справжній великий чорний кіт Бегемот. Його можна було навіть погладити. Екскурсія тривала близько двох годин, і весь цей час кіт спав у кутку. А ще каталася в досить цікавому трамвайчику, що їздить булгаковськими місцями. Ходила також і в меморіальний музей Булгакова. У Чернігові була в музеї Михайла Коцюбинського, у Сосниці – в музеї Олександра Довженка. У Качанівці мені також сподобалося. А взагалі, у Чернігівській області багато цікавих музеїв.

Оксана, факультет початкового навчання заочного відділення, Київ:
– Останнього разу я була в музеї років п’ятнадцять тому – ще як навчалася у школі. Тоді ми ходили всім класом до одного з київських музеїв. Уже й не пам’ятаю, як він називався.

Яна, філологічний факультет, Чернігів:
– Разом із батьками відвідувала обласний історичний музей імені Тарновського років зо два тому. Сподобалися великі книги в шкіряних обкладинках, старовинні монети, посуд. Ще була в літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського в Чернігові. Найбільше припав до душі сад, що за будинком письменника. Мені цікаво в музеях, адже це наша історія.

Дня, філологічний факультет, Чернігів:
– Коли навчалася в одинадцятому класі, ходила до музею Коцюбинського. Запам’яталися меблі в будинку письменника. А якось побувала на цікавій виставці картин у Чернігові. Чому цікавій? Усі картини створені таким чином, що коли стоїш близько до полотна, бачиш одне зображення, а якщо відходиш далі, то інше.

Володимир, психолого-педагогічний факультет, Чернігів:
– Чесно кажучи, востаннє відвідував музей давно, ще в дитинстві. Це був Національний музей історії Великої Вітчизняної війни у Києві. Там бачив багато зразків зброї. Хотілося б іще сходити до якогось музею, та весь час заважають різні справи.

Марія Коробко, тижневик «Деснянка» №20 (496),gorod.cn.ua