zemlaІз 1 січня 2013 року в Україні працює нова Національна кадастрова система (НКС), уперше в історії держави було відкрито інформацію про землю. Про можливості, які надає НКС, розповідає начальник відділу Держкомзем­агентства у Менському районі Владислав Кочубей.

– То що таке Національна кадастрова система України?

– У першу чергу – це інформація про земельний фонд України. Однією із основних причин запровадження НКС є забезпечення прозорості і захищеності майнових прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки та їх реєстрація. Світовий досвід свідчить, що тільки публічна інформація про власність на землю може утримувати ринок у цивілізованих рамках.

– І як цим можуть скористатися пересічні громадяни країни?

– Одним з елементів НКС є публічна кадастрова карта, яка розміщена в інтернеті. Будь-хто може зайти на сайт Держземагентства, відкрити публічну карту та, вибравши область, вказавши  район та назву населеного пункту, отримати певну інформацію про земельні ділянки, зареєстровані у базі Національної кадастрової системи.

– А для чого взагалі потрібен кадастр?

– Земельну реформу в Україні було започатковано 1991 року, коли з’явився Декрет про приватизацію земель. Але до запровадження кадастру країна не була готова,  не було єдиної та сучасної системи прив’язки земельних ділянок до державної геодезичної системи координат, не було програмного забезпечення для обробки даних. Ділянки вимірювали в тисячах різних умовних систем координат. Відсутність єдиних стандартів призвела до того, що всі вимірювали землю як могли і хотіли. В електронному вигляді даних не збирали, бо й вимоги такої не було.

Кадастрове кодування з’явилося лише на початку 2000-их років, коли було прий­няте рішення прив’язувати межі ділянок до державної геодезичної мережі. На локальній паперовій карті села або району ділянки наносилися вручну, тому вони рівненько прилягали одна до одної. А от при перерахуванні координат з місцевих систем у державну багато ділянок «повилітали» в сусідні області, у море або навіть в Африку.

Тільки 2003 року було прийнято постанову про єдину державну систему координат, але реально вона запрацювала лише у 2012-му.

Переваги публічної карти колосальні. Після переведення інформації у цифровий формат непорядні люди позбавились можливості одним розчерком пера змінювати межі земельних ділянок, спалювати реєстри, нищити архіви, як це траплялося раніше. Крім того, віднині процеси виділення землі стануть більш прозорими, адже все відображатиметься автоматично. Публічна карта дозволяє громадськості контролювати виділення ділянок у прибережних і заповідних зонах, лісах, контролювати використання земель у зонах обмеження (заповідники, заказники тощо).

– Створення НКС, певно, потребувало значних коштів?

– Проект був започаткований у 2004 році за підтримки Світового банку, який повністю фінансував створення Національної кадастрової системи.

Коштом Світового банку здійснено аерофотозйомку всієї території нашої держави, що дало змогу створити якісну картографію. Значні кошти Світовий банк вклав у інфраструктурні проекти: будівництво двох потужних центрів обробки даних, купівлю техніки для підрозділів землевпорядної служби на місцях, прокладання різних каналів зв’язку та інше.

Тому створення НКС не коштувало державі ані копійки. Нині ж Національна кадастрова система успішно діє і відповідає найкращій світовій практиці. Такого висновку дійшли міжнародні експерти в офіційному звіті Світового банку.

Натомість програмний продукт, розроблений фахівцями Держземагентства, може приносити країні колосальні кошти.

У нас є основа – електронна карта України, на неї можна накладати будь-які інформаційні шари. У цьому випадку ми наклали кадастровий шар: кордони населених пунктів, районів, земельних ділянок і дані про них. Уже сьогодні розгорнулися роботи над тим, щоб додати інформаційний шар про рельєф, якість ґрунту та оцінку землі.

Але, крім цього, можна накладати і бази іншого роду, наприклад: надра, ліси, водні ресурси, містобудівні об’єкти, інженерні комунікації , дороги державного і місцевого значення та інше.

Коментарі закриті.