У Чернігівській області буде 4 госпітальні округи. Такі останні дані. Хоча і не остаточні, ще не затверджені урядом.

Запланована «четвірка» порушуватиме золотий стандарт госпітального округу. А саме доїзд до лікарні інтенсивного лікування (тобто потужної лікарні, де оперуватимуть) не більш ніж за 60 хвилин, відстань від лікарні інтенсивного лікування — не більш ніж 60 кілометрів.

Обласна влада показала свою імпотентність у відстоюванні 5 чи 6, чи 7 округів. Не змогли? А може, не захотіли? Скільки тих людей, і самі вимруть.

Заявлялося про 7 округів. Центри у Чернігові, Корюківці, Мені, Бахмачі, Прилуках, Ніжині, Бобровиці. Заявлялося про 5. У Чернігові, Прилуках, Ніжині, Мені, Корюківці. Причому з Меною та Корюківкою ніяк не могли і не можуть визначитися.

У результаті — 4. У Чернігові, Ніжині, Прилуках, Корюківці. І це при тому, що людей мало, але землі багато. У лісових хуторах часто живе по десятку, по кілька десятків людей. Страшне бездоріжжя. Якщо весняне танення снігу, якщо осінні дощі, якщо зимові заметілі, — кожен кілометр слід рахувати за два-три.

«Проекти переліків та складу госпітальних округів відповідають пропозиціям, наданим МОЗ чернігівською обласною державною адміністрацією.

Чернігівська область третя за площею (31865 кв. км) серед областей, при тому що щільність населення в області більше ніж удвічі менша за середню по Україні (33,25 осіб на 1 кв. км; Україна — 77). (Для порівняння, площа Львівської області — 21833 кв. км, густота населення — 116,14 осіб на км. кв. — Авт.).

Для області характерний хутірський тип розселення сільського населення з великою кількістю малочисельних населених пунктів, де взагалі відсутні медичні заклади, а також дуже віддалені від обласного центру райони (відстань до яких становить до 250 км). В той же час через область проходять 3051,8 км доріг державного значення.

В існуючій мережі закладів охорони здоров’я є лікарні, часова доступність яких від населених пунктів району становить більше 60 хвилин.

Враховуючи географічні особливості області, розташування доріг державного значення, звернення районних рад та адміністрацій, думку населення та медичної громади, в області планується створити 4 регіональні медичні округи»
(цитата із Пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Чернігівської області», повна версія на сайті МОЗ (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20170125_15.html)

Головний аргумент обласної влади, він неодноразово наводився, — на території округів не закриють жодної райлікарні. Але що залишиться у незакритих райлікарнях із кадрів та обладнання?

Райлікарні поза центрами округів, це звучало неодноразово, будуть планового лікування. По-простому — без операцій. Терапевтичне, неврологічне, гінекологічне, педіатричне відділення у стаціонарі плюс консультативна поліклініка.
Нині кажуть, що не всі райлікарні поза центрами округів будуть планового лікування, деякі — ще й інтенсивного. Це вирішуватиме госпітальна рада. Але, знову ж таки, що там залишиться з кадрів та обладнання?

1. Госпітальні округи. Чому це важливо?

Поділ областей на госпітальні округи робиться, кажуть чиновники, щоб людям стало краще. Пацієнтам лікуватися, медикам — лікувати. Для цього дуже скоротять кількість ліжок. Ті гроші, які зекономлять, пустять на апаратуру і т. д.

Два роки точаться розмови про госпітальні округи. Два роки тривають суперечки, які лікарні будуть у центрі округів. Мена сперечалася (і досі сперечається) з Корюківкою, Новгород-Сіверський з Семенівкою, Бахмач з Борзною. Чому?

Тому що центр госпітального округу притягуватиме кошти. Бюджетні, громадські, спонсорські.

Центр госпітального округу — козир, щоб добиватися апаратури, кадрів, житла для них.

«Джерелом фінансування розробленого госпітальним округом багаторічного плану розвитку госпітального округу можуть бути місцеві бюджети територіальних громад, недержавні інвестиції, спонсорські та благодійні внески, кошти міжнародної допомоги та інші джерела» (цитата з «Роз’яснення до створення госпітальних округів»).

Центр госпітального округу притягуватиме також людські гроші. Одна справа — пацієнтів буде під 200 тисяч. І якщо вони оперуються, лежать у реанімації, якщо на межі життя і смерті. Тоді за допомогу лікарям віддячують. Інша справа — коли хворих удвічі, а то й утричі, менше, коли допомога консультативна: що пити від горла, що від тиску.

2. Скільки госпітальних округів в інших областях? Чому для Чернігівської 4 — мало?

У Львівській — 10. У Донецькій і Сумській — по 6. У Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Харківській, Луганській, Одеській, Київській — по 5. У Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Херсонській і Чернігівській — по 4. По три — у Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій областях. Один — у Києві.

Чернігівська область чимала. Із села Нові Млини Борзнянського району до Ніжина, де планується лікарня інтенсивної терапії, 93 кілометри. їхати годину 45 хвилин. Від Дмитрівки Бахмацького до Ніжина — 94 кілометри. їхати теж близько двох годин. З Грем’яча Новгород-Сіверського району до Корюківки, до лікарні інтенсивної терапії, — 157 кілометрів, їхати 2 години 18 хвилин. Це в теорії. Якщо дорога не почищена, машина стара, — півтори години плавно округляться до двох, дві з хвостиком — до трьох. Як це співвідноситься зі стандартами «60 хвилин доїзду» і «60 кілометрів відстані»?

3. Коли створять госпітальні округи?

«Робота над створенням госпітальних округів триватиме до кінця 2017 року та відбуватиметься в 3 етапи:

1. Формування меж госпітального округу.

2. Створення госпітальної ради (дорадчий орган, рішення якого мають ухвалюватись місцевою владою).

3. Розробка плану розвитку госпітального округу»

(цитата з «Роз’яснення» на сайті МОЗ).

Микола Дейкун: «Недоцільно відстоювати більшу кількість округів»

— Обласна влада пропонувала само чотири госпітальних округи? Не намагалася відстояти план семи округів, п’яти?

— Чотири. Це (вирішувалося) на рівні губернатора, — пояснює Микола Дейкун, голова постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, один з авторів проектної документації зі створення госпітальних округів Міністерства.
— Можливо, це була київська пропозиція, зверху?

— Ні. Госпітальний округ може бути і один. Важливо — скільки лікарень інтенсивного лікування. їх у межах госпітального округу може бути і 2, і 3.

— Як думаєте, чи враховують госпітальні округи, що формуються, хуторський тип розселення, особливо на півночі області?

— Це буде враховано при створенні лікарень інтенсивного лікування. Поки що перший етап — межі округів. Наступний — створення рад госпітальних округів. Вони вирішуватимуть, скільки буде лікарень інтенсивного лікування.
— Хай це тільки проект, але у ньому порушений золотий стандарт «60». Не більше 60 км до центру госпітальних округів, які потрібно проїхати не більше ніж за 60 хвилин.

— От чому ми й говоримо, що лікарень інтенсивного лікування має бути більше. 60 хвилин це не до центру округу, а до лікарні інтенсивного лікування, — наголошує Микола Дейкун. — У межах округу може бути так звана лікарня-перехоплювач. Якщо не довозимо до центру, зупиняємося там і надаємо допомогу.

— Які саме райлікарні, крім тих, що у центрі округів, будуть — інтенсивного лікування?

— Не знаю.

— Чому така велика різниця: Львівська область — десять, Чернігівська — чотири?

— Чому у Вінниці три, у Харкові — три? Госпітальні ради все адаптують до умов на території округу. Недоцільно було відстоювати більшу кількість. У нас тільки один округ більше 200 тисяч населення, решта — менше. Навіть у Ніжині, Прилуках нема 200 тисяч.

Довідка. Округ №1, центр у Чернігові — 459736 чоловік, саме тут уже планується дві лікарні інтенсивної допомоги, це міська лікарня №2 та Чернігівська райлікарня. Округ №2, центр у Корюківці, —174474 чоловіки. Округ №3, центр у Ніжині, — 238031 чоловік. Округ №4, центр у Прилуках, —164192 чоловіки. Лікарня інтенсивного лікування І рівня (потужніша) має бути на 200 тисяч чоловік. Лікарня інтенсивного лікування II рівня (менш потужна) — на 120 тисяч чоловік.
Треба – не треба – треба не такі

Дмитро Палиця, травматолог Ніжинської райлікарні: «Я за госпітальні округи. Але під них потрібні гроші»

— Скільки має бути госпітальних округів, чи, може, вони взагалі не потрібні?

— Я за госпітальні округи. Але під усе потрібні гроші. Якби зробили у центрі госпітального округу гарну лікарню, оснастили та були б гарні дороги, то нехай собі їздять люди. А написати на папері: госпітальний округ, і з Носівки чи Борзни при порізі пальця будуть їхати у Ніжин… Стоїть завдання, щоб медицина була доступнішою для населення. Так для цього треба зробити, щоб і фельдшер був добре оснащений. А не так, що ФАПи скорочують. На місці надати допомогу, а якщо треба, то вже кудись везти.

На папері легше створити, ніж підвести матеріальну базу… Спеціалістів у районних лікарнях знищує професійно ця реформа. І я як спеціаліст — жертва реформи. У мене було 35 ліжок, залишилося 10.1 на 10 не дуже багато людей. Люди не йдуть, бо не мають грошей лікуватися. Що не візьми, все 400 та 500 гривень. А що баба із села може…
А як доїхати? Хіба зручно з Лосинівки у Ніжин добиратися? (Лосинівка — це ще столиця, порівняно з лісовими хуторами. — Авт.).
Я не знаю, як треба зробити на державному рівні. Але, як селянський син, розумію: якщо син відділяється від батька, бо буде жити із сім’єю окремо, то має бути хата, погріб і криниця. А так просто сказати — йди в кінець городу й живи там… Ну, буде в Ніжині округ, і що? Міська лікарня слабо забезпечена. Щоб купити апарат УЗД, треба усім районом збирати кошти. Якщо госпітальна база, то у Ніжині мають і ендопротезування робити, і трансуретральну резекцію. Повинні бути КТ, МРТ. А вони у нас чомусь у приватних руках. Чому за них грошів деруть?
Микола Парфенюк, хірург Сновської райлікарні: «Госпітальні округи — це геноцид українського народу»

— Госпітальні округи — це геноцид українського народу. Знаю, що Закарпаття, Житомир, Рівне не хотіли округів. А Чернігів — попереду усіх… Україна уграється (знищується). Якщо село від Сновська за 47 км та до Корюківки 25… Помре людина по дорозі — скажуть, тяжка травма.
Україна хоче 60 ліжок на 10 тисяч населення. Мовляв, так у Європі. А те, що у Японії 150 ліжок на 10 тисяч населення, що у Швейцарії стільки ж, — замовчується.
Хочуть зекономити завдяки реформі. Створили Центри первинної медико-санітарної допомоги. Був один головлікар, стало два, була одна секретарка, стало дві, одна старша медсестра — стало дві, один завгосп — стало два. Економії нема. Була одна «Швидка допомога» при будь-якій райлікарні, зробили центр у Чернігові, але фактично «швидкі» при лікарнях так і залишилися. Який толк? Ніякого. Так і з госпітальними округами. Хотіли зробити 5 або 7, а Київ дав 4. Це усе робиться для вимирання народу.
Сергій Рубан, фельдшер фельдшерського пункту із села Форостовичі Новгород-Сіверського району: «Якщо їхати в Корюківку, то вже краще в область»

— Прямого рейсу Новгород-Сіверський – Корюківка нема. До Новгорода-Сіверського 20-25 хвилин узимку, 15—улітку. І до Корюківки — більше години. До Хлоп’яників Сосницького району пересадка, до Мени — пересадка. Якщо їхати в Корюківку, то вже краще в область. З Черніговом хороше сполучення. Автобус о 4.40 — і о дев’ятій ти уже в області.


Юрій Будлянський, фельдшер амбулаторії загальної практики і сімейної медицини, село Тихоновичі Сновського району: «Щоб створювати госпітальні округи, треба зробити дороги»

— Від Тихоновичів до Сновська 26 кілометрів, від Сновська до Корюківки — 17. Це по асфальту. Є ще грунтова дорога через Софіївку, через ліс. 27-30 кілометрів. Узимку по ній не проїдеш. Ні «швидкою», ні легковою машиною. Восени, коли великі калюжі, теж. Ні з Тихоновичів, ні з інших сіл (нашій амбулаторії підпорядковані фельдшерські пункти сіл Гута, Іванівка, Софіївка). Зимою на Корюківку дорога не чиститься. Навіть асфальтована. Лісовози їздять, вони можуть. А іноді ж рахунок буває і на хвилини. Перш ніж створювати госпітальні округи, треба створити дороги.

Тамара Кравченко

Коментарі закриті.