Гартувало лікаря СтольнеФундатор дитячої хірургії та ортопедії Чернігівщини, фронтовик-орденоносець Віктор Брей пішов із життя чотири роки тому, залишивши добру пам’ять у людських серцях. Загалом за роки праці він зробив щонайменше 30 тисяч операцій, десятиліття трудився експертом обласної медико-експертної комісії. Гартувало ж його як фахівця Стольне, куди приїхав разом із дружиною в п’ятдесятих роках минулого століття.

У маєтку князя Безбородька

У книзі спогадів Віктора Брея «О том, что в памяти», яка побачила світ вже по смерті автора, є окремий об’ємний розділ «Работа в Стольном (1954 – 1959)». Подружжя Галина Шевченко та Віктор Брей вписало яскраву сторінку в історію медичного закладу. Віктор Петрович поєднував обов’язки головного лікаря, хірурга (до слова, одного на два райони – Березнянський і Менський) та рентгенолога. За весь час роботи жодного разу не був у відпустці. Тяжкохворих селян оглядав щодня по кілька разів (навіть уночі). Коли ж мав їхати у невідкладних справах до Чернігова, за потреби оперувала Галина, котра успішно справлялася з функціями акушера-гінеколога, терапевта і педіатра.

«В подвале больницы я нашел разбитую мраморную плиту, на которой была следующая надпись: «Стольненская больница построена графиней Мусиной-Пушкиной в честь дружбы с князем Безбородько и передана в дар Сосницкому земству…» Здание солидное, хоть и деревянное, с большими подвальными помещениями. Крыша покрыта железом. Операционная – большая, светлая, с красивым плиточным полом. Но оборудования и хирургических инструментов катастрофически не хватало, а те, что были, сделаны еще в Санкт-Петербурге до революции. Помещение давно не ремонтировалось, полы местами прогнили, водоснабжение практически не работало. Во дворе только один колодец с ведром для ручной тяги…

Я выполнял работу районного хирурга, а также в дни военного призыва ездил на велосипеде в военкомат на комиссию… От меня требовались энергичные, неотложные действия. При этом все надо было делать одновременно», – ось такий спектр проблем успадкував Віктор Брей.

Невдовзі зумів і залізну дисципліну запровадити серед персоналу, і кадрові питання розв’язати, і забезпечити лікарню паливом та необхідним інвентарем, відремонтувати приміщення і придбати необхідні ліки. Головне ж – лікування.

Гарячі будні

«Я вел хирургию, травматологию, кожные, глазные, ушные, инфекционные и другие заболевания. Вместе с Галей каждый день обдумывали и принимали решения по поводу неясных случаев, разделяли лечение больных… Мы друг другу ассистировали на операциях… За пять лет работы в Стольном сделали сотни операций, спасли жизнь десяткам людей. А сколько в нашей практике было переломов, травм, сердечных и других заболеваний – не счесть. Я работал до часу ночи, а в шесть утра опять был на ногах… В нашей больнице от операций не умирал никто. В другие больницы почти никого не отправляли». Подвижництво лікарів вражає і дивує.

Перша тяжка операція випала на четвертий день роботи Віктора Брея: до іншої лікарні пацієнта з кишковою непрохідністю транспортувати було неможливо й ризиковано. Ризик і відповідальність за людське життя стали постійними супутниками.

«В феврале 1956 года около трех часов ночи у роженицы Шлейко во время родов произошел разрыв матки. Прибежав в палату, Галя увидела обескровленную роженицу почти без пульса. Мы решили срочно делать операцию… Шла борьба за жизнь человека. К тому же у роженицы дома трое маленьких детей… Крови для переливания у нас больше не было. В тот день был снегопад – снега выпало больше метра, все дороги занесло. Из Березны на подводе к десяти часам вечера привезли кровь. Из Мены на следующий день приехал хирург Михельсон с операционной сестрой, а из Чернигова на тракторе из Березного притащили в Стольное машину с областным гинекологом Бабухадией. Они тоже привезли с собой кровь. Так нам удалось спасти мать троих детей», – спогади, пронизані мужністю.

«Вчені ступені» – діти й онуки

Зі Стольним, другою Батьківщиною, до останніх днів пов’язували пасіка, дача, сад. Сельчани за звичкою йшли до нього за консультацією, порадою, допомогою.

Доля була не вельми милосердною до цієї одержимої людини: по смерті дружини від розпачу й зневіри рятували два сини й улюблена робота. Натруджені руки, що кілька десятиліть тримали скальпель в ім’я порятунку дітвори, не знали спочину: повсякчас щось прищеплював, плекав квіти, садив, сіяв, читав і писав нотатки. Війна нагадувала гвардії піхотинцю про себе тривожними снами, а втішали бджолині пісні-гудіння.

Свого часу Віктор Петрович підготував дві кандидатські дисертації, але за сімейними обставинами (Галина померла молодою) так і не вдалося їх захистити. Сини Володимир і Олександр, онуки Віктор (теж лікар) і Наталя, як зізнавався при зустрічі, стали його «вченими ступенями».

Оперував, столярував, будував, обробляв город, прищеплював дерева. Майстерно володів долотом, стамескою, лопатою…

Нині, слухаючи диктофонні записи, вражаюся: життєлюб із сонячною душею як ніхто умів із іскрометним гумором розповідати про пережите, про житейські випробування й негаразди, про надзвичайно напружені трудові будні. Літа ніби не мали над одержимим, мудрим і заповзятим чоловіком влади.

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;The ticket had a strict no transfer policy, but since passport information was not required when booking, it can be used by any Canadian named Elizabeth GallagherPer 8 Luke H

This is Will Smith, Mr.prada bags uk
Close lid and grill, rotating after 20 minutes, until crust is golden brown, about 40 to 50 minutes total.mulberry outlet
“Obviously, I would’ve liked to have started the match a little bit better, but with his game style, if you’re not right on it from the beginning, he’s an extremely tough, tough guy to play against.mulberry handbags uk
In the early morning hours following Thanksgiving 2009, his then wife and the mother of his two children, Elin Nordegren, now 35, chased him with a golf club out of the couple’s Florida mansion after learning that he’d been sexually unfaithful.mulberry bags uk
interprétée par Bob Marley.hogan outlet online
mulberry bags outlet

Коментарі закриті.