Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення.

 

Нітрати – це солі азотної кислоти. Вони потрапляють у воду із побутовими та сільськогосподарськими стоками (з полів, які обробляються добривами, тваринницьких та птахоферм, вигрібних ям та дворових вбиралень тощо). Найбільша концентрація нітратів спостерігається у поверхневих джерелах, грунтових водах та дворових колодязях.

 

Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров’я людини. З ним безпосередньо пов’язане захворювання – водно-нітратна метгемоглобінемія. Метгемоглобінемія спричинена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканин (гіпоксії) організму у зв’язку з переходом гемоглобіну крові в метгемоглобін, який не може переносити кисень. Захворювання характеризується задишкою, тахікардією, ціанозом, у дітей проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят», блюванням, проносом, у важких випадках у малюків — втратою свідомості, судомами та смертю.

 

До груп підвищеного ризику відносяться:  діти до 3-х років, а особливо немовлята, віком до 1 року, що знаходяться на штучному вигодовуванні сумішами, приготовленими на воді з концентрацією нітратів понад 50 мг/дм³, вагітні жінки, люди похилого віку, хворі на анемію, люди із захворюваннями дихальної системи та хворобами серцево-судинної системи.

 

Метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей, які проживають у сільській місцевості, де використовуються води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Враховуючи невелику площу земельних ділянок, на території приватних домоволодінь, в більшості випадків, неможливо розмістити колодязь так,щоб створити необхідну зону його санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, вбиральні, хлів,на яких застосовуються органічні та азотні добрива , які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно, до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я населення.

 

 

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та запобігання виникненню отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно-нітратною метгемоглобінемією, необхідно:

 

– не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (понад 50 мг/дм³).  Для приготування їжі та питних цілей дітей до 3-х років використовувати чисту від нітратів питну воду, а саме: фасовану/бутильовану столову воду , або воду з централізованих систем водопостачання, якість якої постійно контролюється і відповідає вимогам санітарних норм;

 

– дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження, навісу, кришки, загального відра тощо). Відповідно до санітарних вимог, колодязі  двічі на рік ( весною після повені та восени після дощів) необхідно чистити, а саме: відкачувати воду, чистити стінки металевими щітками від нальоту і дно від осаду, зайвих речей, які могли потрапити випадково до криниці, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення  та проведення лабораторного контролю питної води;

 

– територію поблизу колодязя (свердловини) утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;

 

–  для покращення  якості води в приватних криницях, в тому числі доведення концентрації нітратів до нормативної, розглянути власників джерела водопостачання про придбання індивідуальних пристроїв (фільтрів) для очищення води.

 

–  у тому разі, коли після чищення та дезінфекції колодязів чи каптажів джерел безпечність та якість питної води не покращилася, використовувати її для питних потреб забороняється;

 

– з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні чи органічні добрива;

 

– за можливості якнайдовше годувати немовлят першого року життя грудним молоком. Вміст нітратів у ньому низький, навіть якщо мати вживає питну воду з підвищеною концентрацією нітратів;

 

–  вживати аскорбінову кислоту, ретинол (віт. А, альфа-токоферол), віт. Є, танін,  цистеїн, які здатні послабити негативний вплив нітратів на людський організм.

 

 

Забруднену нітратами воду можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях, тощо. Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність. Та майте на увазі, що забруднена нітратами вода навіть у смертельних дозах – чиста, прозора, без запаху і видимих домішок, звичайна за смаком.

Звертаємось до жителів міста та району, особливо до людей, у яких є діти віком до 3-х років та які користуються питною водою із децентралізованих джерел водопостачання (шахтні та трубчаті колодязі,свердловини): ви можете провести дослідження  води питної, як на вміст нітратів, так і інші санітарно-хімічні та мікробіологічні показники  з Ваших джерел , на платній основі,  звернувшись в Менське районне лабораторне відділення ЧМрВ ДУ «Чернігівський ОЛЦ МОЗ України».

 

 

З повагою, в.о. завідувача Менським РЛВ ДУ « Чернігівський ОЛЦ МОЗУ» Хрущ Б.Г.

 

Коментарі закриті.