DSCF0482Малятам Таращанської тут подобається. Фото автора.

Мова не йде про тих дівчаток і хлопчиків райцентру, які відвідують дитсадки, котрих у нашому місті функціонує три. Куди повести батькам своїх чад у вихідні? І де погратися малятам, які за певних причин не відвідують дошкільні заклади?

Може, хтось і заперечить, бо має повне право стверджувати, що дітям у нашому місті є де порозважатися і з приємністю, і з користю. Зоопарк радо щодня приймає своїх відвідувачів. Крім знайомства з його мешканцями діти мають можливість порозважатися на гойдалках. Однак за вхід до зоопарку треба платити.

Міський парк відпочинку імені Шевченка давно перестав бути місцем проведення дозвілля малечі і їх батьків. Жоден з атракціонів тут не працює. Як стверджують у міськраді, на відновлення атракціонного містечка треба кошти, і до того ж не малі. Аби уникнути травмування дітей, потрібні висновки і дозволи спеціальних комісій. За них треба платити теж великі гроші.

Повести свого синочка чи доню на міський пляж вдається батькам не щодня. І чого гріха таїти, там не створено навіть мінімальних умов для гри і відпочинку дітей.

І що залишається татам і мамам робити, аби якось урізноманітнити відпочинок і дозвілля своєї малечі? Іти на територію якогось з трьох дитсадків? Якби ж то. Пильні сторожі не завжди дозволяють «чужим» діткам спуститися з гірки або збудувати фортецю з піску. Може, той охоронець дитсадівського майна і правий, бо не всі, хто заводить малечу, бережно до нього ставляться і не залишають після себе сміття.

Отож, якщо сторож прогнав, то вихід залишається один – облаштувати хоча б пісочницю у себе в дворі чи поблизу нього. Так роблять у багатоквартирних будинках. А ось нещодавно на вулиці Таращанській, де у кожній хаті як не по одному, то по двоє дітей, з’явилася пісочниця з грибком-мухомором. Збудував його батько Софійки та Єгора Василь Просяник у себе під оселею. Тепер сюди біжать малята навіть із сусідніх вулиць.

Коментарі закриті.