Чому дитині вже в першому класі не хочеться йти до школи? Його почуття невпевненості, страх перед вчителькою, сварка з хлопчаками – однокласниками, від чого він відчував себе самотнім і відкинутим в класі, – все це залишається невидимим для батьків. І дитина залишається з усім цим – один на один, відчуває себе покинутим і нікому не потрібним, пише “Наша мама“

Наскільки добре ми розуміємо і знаємо почуття наших дітей? Ми іноді навіть забуваємо, що діти теж мають свої переживання через ті чи інші події, фрази, слова, кинуті в їх сторону.

Почуття дитини змушують робити якісь вчинки, щоб привернути до себе увагу. Бажання чада бути коханим, прийнятим тягне його до вчинків, іноді дуже поганих, бо інакше привернути увагу батьків до своєї персони просто не вдається.

Ми, дорослі, іноді зриваємо своє роздратування на дітях, здійснюємо дурні вчинки, усвідомлюючи, що робимо неправильно. Ми робимо це тоді, коли нам погано на душі. Саме тоді, коли нам погано, коли ми сповнені негативних почуттів, ми робимо несхвальні дії, що приносять біль оточуючим! Так і наші діти нічим не відрізняються від нас.

Любити дитину – означає розуміти його почуття. Любити дитину це означає, побачивши погану поведінку дитини – зрозуміти, почути, вислухати, порадити і підтримати, а не накричати та заборонити щось.

Дитині в такі хвилини теж потрібна підтримка – наше співчуття, наше розуміння. Розуміння почуттів дитини допоможе знайти слова або дії, найбільш підходящі в цій ситуації для впливу на дитину.

Постарайтеся поставити себе на місце вашої дитини. Залишіть всі справи на потім і станьте для вашого чада справжнім другом, а не суворим батьком чи мамою. Адже що може бути важливішим за вашого власного малюка?