Американська «гостя» дедалі більше розповсюджується у нашому регіоні. Боротися з цією рослиною стали на державному рівні.

Викликає поліноз

Днями до редакції завітала жінка з чималенькою рослиною у руках.

– Ось, дивіться, що робиться, – каже. – Ця амброзія на кожному кроці скоро буде. Алергікам життя не дасть. Потрібно ж щось робити з нею! Напишіть у газету, може, якимись централізованими способами можна її позбутися?

Про цей бур’ян на­ша газета вже писала. Дійсно, рослина агресивна. Спеціаліст Державної інспекції з карантину рослин Юрій Івченко розповів, що амброзія полинолиста – один із найбільших алергенів. Вона має високий життєвий потенціал і регенераційну здатність. А людина своєю недбалістю та безгосподарністю створює найсприятливіші умови для інтенсивного її розмноження. Під час масового цвітіння амброзія утворює мільярди пилкових зерен, котрі піднімаються з потоком повітря і переносяться.

Пилок проникає у верхні відділи дихальних шляхів людини і є причиною розвитку полінозу – алергії. Потрапляючи на слизову оболонку носа, трахей і бронхів, пилок викликає важкі алергічні бронхіти, кон’юнктивіт, нежить, головний біль, підвищення температури, напади астми. Викликати захворювання може навіть мізерна кількість пилку. Крім дихальних шляхів, уражаються також травна, серцево-судинна та нервова система, шкіра і т.д.

Тварини не їдять

Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи ґрунт. Схожість зберігає до 10 – 15 років, при сприятливих умовах – до 30 – 50 років.

За словами Юрія Миколайовича, амброзія, як чужинка, не має природних ворогів – тварини цю рослину не їдять. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культурні, а й дикорослі рослини, захоплюючи нові площі.

Цей агресивний бур’ян виснажує і збіднює ґрунт. Амброзія засмічує усі польові культури, особливо про­сапні та зернові, а також сади, виноградники, пасовища.

Як боротися?

Чому ж амброзія так швидко поширюється?

– Наш район визнано карантинним щодо амброзії з 2002 року, – каже Юрій Івченко. – Масштабне поширення викликане різними причинами: зміна форм власності та виникнення у зв’язку з цим соціальних та економічних проблем, низький рівень землеробства, нестача ґрунтообробної техніки, дорожнеча пального та гербіцидів.

– Боротьба з амброзією повинна бути стабільною, – переконаний Юрій Миколайович. – На жаль, за 20 років втрачена система заходів з контролю карантинних бур’янів. Потрібен системний підхід, застосування організаційних, агротехнічних, хімічних заходів. Найбільше поширення амброзія має у посівах соняшнику. На таких полях необхідно використовувати культури суцільної сівби з підвищеною нормою висіву насіння: ячмінь, пшеницю, овес, жито та інші. Збирання даних культур до цвітіння амброзії з наступною оранкою ґрунту і застосуванням гербіцидів суцільної дії сприяють зниженню запасу насіння бур’яну в ґрунті.

Важливе значення мають карантинні заходи: ретельна перевірка насіннєвого матеріалу, особливо культур пізніх строків збирання: люцерни, гречки тощо. Очищене насіння висівають тільки з дозволу карантинної інспекції, а після сівби встановлюють контроль за полями та урожаєм з них.

У населених пунктах одним із ефективних заходів знищення амброзії є скошування до цвітіння і механічне видалення рослин з ґрунту. Найкраще скошувати амброзію у квітні – травні.

Найефективнішим та економічно доцільним способом захисту від амброзії залишається застосовування гербіцидів.

За порушення закону – штрафи

Боротьба з бур’яном підтримується на державному рівні. Закон України «Про карантин рослин» передбачає обов’язкове дотримання правил фітосанітарного контролю. Стаття 105 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає покарання за невиконання фітосанітарних заходів у вигляді накладення штрафу на громадян від трьох до десяти не­оподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів.

Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти не­оподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 13 до 18 неоподатковуваних мінімумів.

Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів.

Коментарі закриті.