В нашій державі діє закон «Про безоплатну правову допомогу», відповідно до якого держава гарантує правову допомогу повністю або частково за кошти з державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел. Про особливості цього закону розповідають суддя Менського районного суду Тетяна Сова та помічник судді Інна Скляр.
Маєте право
Варто підкреслити, що є два види такої допомоги: первинна, яка полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Другий вид – вторинна правова допомога – полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Це, в першу чергу, захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах та органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
На жаль, поки що механізм безоплатної вторинної допомоги повністю проявив себе лише при розгляді кримінальних проваджень. Але незабаром стане можливим надання безоплатної правової допомоги в цивільних справах і в справах про адміністративні правопорушення.
Необхідно наголосити, що у кримінальному провадженні право на захист ніяким чином не може бути обмежене, тому, окрім власних заперечень щодо повідомленої підозри, особа має право на кваліфіковану правову допомогу і її зобов’язані надати.
Рівні у зборі доказів
За новим Кримінально-процесуальним кодексом сторона захисту наділена повноваженнями збирати докази на рівні зі стороною звинувачення. У судовому засіданні має бути проведено змагальний процес, де суддя виступає в ролі арбітра і ухвалює рішення, керуючись чинним законодавством та власним переконанням. Жоден доказ не має наперед визначеної вагомості і має досліджуватися на рівні з усіма іншими і оцінюватися у сукупності.
Менський районний суд, як і інші суди в Україні, впроваджує в життя норми нового КПК України. Так, є певні складнощі із застосуванням нових норм, однак dura lex sed lex (лат. закон жорстокий, але він закон).
У суспільстві панує думка, що безоплатне не може бути належної якості, але це далеко не так. У вересні 2013 року до Менського районного суду надійшло кримінальне провадження за підозрою жителя району у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. І КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом).
На перший погляд – звичайна справа. Але вже на підготовчому судовому засіданні обвинувачений забажав, щоб йому надали безкоштовного адвоката. У зв’язку з цим було винесено ухвалу про призначення захисника та направлено її до Центру вторинної правової допомоги в Чернігів. У порядку черговості було визначено захисника. Так у судове засідання вступила адвокат Тетяна Корнієнко.
Обвинуваченого виправдали
Адвокат одразу ознайомилася із матеріалами провадження та окреслила план подальших дій. Вона активно брала участь у судовому засіданні і заявила клопотання про допит свідків.
З показань свідків і при детальному вивченні інших доказів було з’ясовано, що у діях обвинуваченого відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
У захисній промові Тетяна Корнієнко зосередила всю увагу на здобутих доказах і зуміла переконати суд у невинуватості підзахисного.
Адвокат наголосила на положеннях ст. 62 Конституції України про те, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як результат – після виходу з нарадчої кімнати судом винесено виправдувальний вирок і закрито кримінальне провадження.
Завдяки зусиллям захисника Тетяни Корнієнко невинувату особу не було піддано покаранню. Виправдувальний вирок вступив у силу.
