Запитання тижня

ЯК ВИ БОРЕТЕСЯ ЗІ ШКІДНИКАМИ?

Відповідають:

Наталія Віталіївна ГАВРИК – жителька Ушні:
– Нинішнє літо – холодне, отож і «колоради» особливо не лютують, а тому картоплю у своєму підсобному господарстві ми поки що не обробляли отрутохімікатами. Хоча, мабуть, доведеться незабаром, ці «смугасті терористи» у спокої не залишать. Отож придбаємо «Банкол», ми вже не перший рік надаємо перевагу цьому препарату. А капусту та помідори – не труїтимемо, хоча й з ними проблем вистачає.
Іван Федорович ПЕТРУНЬКО – житель Мени, пенсіонер:
– Городу у мене небагато – соток з три, переважно засаджую картоплею та овочевими грядками. Сам обробляти вже ледве подужаю, то син з невісткою допомагають. Ото собі жука травлять по картоплі – і мені збризнуть, а невістка ще й помідори чимось обробляє щоліта.
Володимир Петрович ОСИПЕНКО – пенсіонер з Чапаєвки:
– А тим, чим і всі. Купую хімічні препарати проти колорадського жука. І кожного літа різні, аби визначити найбільш ефективний для свого городу. З жуком ще якось борюсь, а от з кротом не можу – перерив усі грядки. Казали мені люди, що треба його водою виливати. Пробував – результат нульовий. Може, хтось знає, як це зробити ефективно – поділіться досвідом.
Катерина Миронівна КОЛОТ – жителька Кукович:
– Як настає літо – для мене радості нема. Жук так набрид! За один раз не гине, клятий. Я уже і концентрацію збільшувала – не допомагає. І чому це наші науковці не винайдуть ефективної отрути проти нього? Операції складні навчилися робити – на серці, нирках. А тут безсилі. Прикро.
Любов Андріївна РАДЧЕНКО – жителька Киселівки, тимчасово не працює:
– З жуком колорадським борюся так, як і всі люди – купую хімпрепарати. А от з бур’янами на городі – сапкою та граблями. Знаю, що є спеціальні препарати і проти них. Але так уже склалося у нас, українських жінок, що бур’ян з городу згодовуємо птиці, худобі. Та й не хочеться землю під картоплею та грядками перенасичувати отрутохімікатами, бо хіба тоді до смаку з’їси помідор чи морквину? Та й небезпечно це для здоров’я.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
– Тільки-но вилізла з землі картопля, а жуки вже тут-як-тут. От тоді і починається тихе полювання. Беремо з дідом по баночці та й збираємо капосників. А пізніше, як з’являться личинки, то без отрути не обійтися. Колись за кожного жука півкопійки давали колгоспи. Нам, молодим, було за радість знайти хоч однісінького. А зараз...





У похід на колорада

БАНКОЛ ЧИ МОСПІЛАН?

Жителі району часто звертаються із запитанням – який хімічний препарат найбільш ефективний? Умови зимівлі минулого року були сприятливі для колорадського жука, популяції його не зменшились. Прохолодна весна дещо стримала масовий вихід жука із зимівлі, нині частина жуків ще не вийшла з грунту, частина вже встигла відкласти яйця, а на окремих площах більш ранньої посадки вже йде відродження личинок. Враховуючи нерівномірний вихід жука, боротьба з ним у цьому році більш складна і одною хімічною обробкою не обійтись.

Приступаємо до обробітку

Коли приступати до обробітку? До хімічного обробітку слід приступати, коли при обстеженні плантації картоплі на десяти кущах зі ста оглянутих, з'явилися личинки першого віку (крихітні рожеві, вони вже їдять листя). Слід пам'ятати, що чим молодші личинки, тим вища ефективність хімобробок.
Міністерство екології та природних ресурсів дало дозвіл на роздрібний продаж населенню 15-ти хімпрепаратів, з яких лише один ратибор вітчизняного виробництва. Всі вони ефективні за умови правильного їх застосування і відрізняються лише періодом захисної дії, способом дії на шкідників (контактно-кишкової і системної дії) та класом токсичності (малонебезпечні, середньо- та сильнонебезпечні).
Протягом тривалого часу застосовувались так звані перитроїди - децис, карате, арріво, фастак, шерпа та інші. Всі вони надто "летючі", тому їх не можна використовувати у спекотну погоду, вони більш шкідливі для людини і, до того ж, при застосуванні їх протягом кількох років у шкідника виникає "звикання".
Два останні роки з успіхом використовуються препарати нового покоління у вигляді водорозчинних порошків, гранул та водорозчинних препаратів. Це - моспілан, конфідор-максі, конфідор, ратибор. На відміну від попередніх, які мали контактну і шлункову дію (тобто розчин отрутохімікату обов'язково повинен був потрапити на самого шкідника, або на поверхню листка, який він з'їв). Нові препарати системної дії мають таку властивість, що крапля розчину, потрапивши на частину стебла чи листка, розноситься з клітинним соком по всій рослині, отже шкідник гарантовано гине. Вони мають більш тривалу захисну дію (14 - 20 днів) менш небезпечні для людини та оточуючого середовища (мають третій клас токсичності), зручні у використанні (пакети розфасовані на 2 та 10 соток).
Окремо зверну увагу на банкол. Цей препарат з 2004 року виготовляється в новій упаковці з декількома ступенями захисту від підробок. Він найбільш безпечний для людини, має тривалу захисну дію та помірну ціну.

Вибираємо препарат

При виборі препарату необхідно звертати увагу на все: ефективність, ціну, ступінь шкідливості для людини. Раджу господарникам при придбанні препаратів звертати увагу на дату виготовлення, термін придатності, а при необхідності вимагати пред'явлення сертифіката відповідності на даний препарат. Купуйте засоби захисту тільки в спеціалізованих магазинах. Препарати, придбані в незнайомих реалізаторів за низькими цінами та сумнівного походження, не завжди дають очікуваний результат.
Поряд із пошкодженням картоплі колорадським жуком, значної шкоди їй та помідорам завдає фітофтора (передчасне засихання бадилля). Хімічні обробки проти жука і фітофтори можна проводити комбіновано. До появи хвороби бажано використовувати контактні препарати - хлорокис міді, купроксат, бордоську рідину, а при появі перших ознак хвороби - системними препаратами - татту, рідоміл, голд МЦ, та інші.
У залежності від застосування хімпрепаратів, сільгосппродукцію, зілля, бадилля з оброблених ділянок можна використовувати через 20 - 30 днів після обробітку.
За більш детальною інформацією по захисту сільгоспкультур від хвороб, шкідників та бур'янів звертайтеся за телефоном 2-10-42.

МИХАЙЛО МАХІНА, НАЧАЛЬНИК РАЙОННОЇ СТАНЦІЇ ЗАХИСТУ РОСЛИН.

На знімку: препарати у Мені можна купити будь-які. Фото Тетяни ВОЛЕВАЧ.