Чернігівськими дорогами. Поїздка вихідного дня. ФОТОрепортаж

Буквально напередодні, у п’ятницю 24 березня, кореспондент Високого Валу побував у Мені і тепер ми розповімо читачам як доїхати до цього міста і на що там подивитися.

 

Як доїхати і виїхати?

 

Доїхати до Мени можна від центральної автостанції Чернігова. Автобуси ходять досить часто, але є два мінуси: 1) більшість з них прохідні (тобто їдуть не до Мени, а в інші міста), 2) місць для сидіння може не вистачити і доведеться стояти.

 

Тому квитки можна порадити купувати заздалегідь. Квиток в одну сторону, куплений за день до поїздки, обійшовся в 27 гривень 98 копійок.

 

У дорозі до Чернігова проблема теж криється в тому, що Мена не є відправною точкою для більшості автобусів. Тому заздалегідь, навіть за кілька годин, купити квиток не вийде. Зате сісти в автобус, який під’їхав, вийшло без проблем і без довгого очікування. І в ньому навіть знайшлися вільні місця. Правда, ціна трохи більше – 30 гривень з Мени до Чернігова.

 

Що подивитися?

 

Головна визначна пам’ятка міста – Менський зоопарк, єдиний в Україні зоопарк, розташований у райцентрі. І тут справді є на що подивитися. Леви, пелікани, зубри, чорні і білі лебеді, крокодил і ще багато хто.

 

 

 

 

Але найбільше враження справляє ведмідь у відкритому вольєрі. Звір при глядачах залазив на камінь і немов позував, щоб ми побачили його на повний зріст і у всій красі.

 

 

До речі, впливу березня піддаються не тільки коти, але і мешканці менського зоопарку…

 

Ціна квитка для дорослих – 35 гривень. Звірів можна фотографувати, правда без спалахів. Для дітей і інвалідів існують знижки.

 

 

Крім зоопарку в Мені варто сходити на Червону площу. Недалеко від неї розташована ціла серія пам’ятників – Голодомору, ліквідаторам аварії на ЧАЕС, воїнам-афганцям та матері з дитиною.

 

 

 

Привертає увагу лавочка, над якою схилився ліхтар із залізною парасолькою у руці.

 

Трохи осторонь дуже цікава, з точки зору архітектури, композиція, присвячена воїнам і жертвам Другої світової війни.

 

 

Поїсти можна теж на площі. Яєчня (в яку крім яєць увійшли солоний огірок, ковбаса та добра порція картоплі по-селянськи), невелика піца та півлітра лимонаду обійшлися у 89 гривень.

 

Мінуси

 

Навіть на головній площі якість дорожнього покриття залишає бажати кращого. Брудно, особливо після дощу, і на тротуарах.

 

 

Пам’ятник Кобзареві біля школи імені Шевченка також, схоже, давно не піддавався навіть очищенню, не те що реставрації.

 

У центр іноді вітер приносить сморід гною.

 

На жаль, навіть у центральній частині міста багато старих і ледь, а то вже і не ледь не розвалених будівель.

 

 

Навіть церква святого преподобного Олексія, людини Божої, яка відноситься до УПЦ КП і розташована на центральному Чернігівському шляху, зовні виглядає дуже ненадійно (всередину, на жаль, потрапити не вийшло).

 

 

Підсумок

 

Якщо душа тягне в подорож, а грошей в гаманці не дуже багато – поїздка з Чернігова до Мени може виявитися не таким вже й поганим приводом для зміни обстановки.

 

Зважуйтеся.

Сєргєй Карась.

Мітки: ,

Коментарі закриті.