IMG_2249_500x374У неї немає високих державних нагород і почесних звань. Звичайна українка, за плечима якої життя довжиною у ціле століття, а у худорляві руки навіки вп’ялися трудові мозолі і мудру голову прикрасило благородне срібло.

Вітати Уляну Тихонівну прийшли і приїхали родичі, знайомі, сусіди. Сільський голова Семенівки Світлана Пилипенко, голова районної ветеранської організації Раїса Москальська вручили ювілярці квіти, подарунки, відзнаки від районної влади. Пісні іменинниці подарували солісти народного хору «Придеснянські барви» Віра Соловей і Леонід Мельниченко.

Бабуся щиро дякувала усім за теплі слова і добрі побажання і співала разом з гостями українські народні пісні, а тоді ще й сама виконала кілька старинних пісень, яких нинішнє покоління і не чуло.

– От зір трохи став підводити і говорити зі мною треба трохи голосніше, – каже Уляна Тихонівна, – а так я ще нічого почуваюся. Не було у нашому роду довгожителів, а мені Бог дав віку. Не соромно мені перед людьми за прожиті свої 100 років, бо з ними я усіма по-доброму, по-божому, з любов’ю у серці.

Коментарі закриті.