Одинокі немічні люди мають допомогу від соціальних працівників, котрі відвіду­ють своїх підопічних двічі на тиждень, а при потребі – й частіше. У холод та спеку, дощ та сніг, по бездоріжжю, інколи пішки добираються соціальні працівники до осель стареньких.

Одинока, проте доглянута

У свої без малого 95 років менянка Ганна Галушкіна ще досить бадьоро виглядає. Хоч і не виходить вже далі двору, однак одежину випрати чи їсти зварити ще дужає. Щодо куховарства, то це у неї добре виходить – свого часу Ганна Тимофіївна багато років пропрацювала у колишній «Чайній» у Мені.

– Вона ще недавно нас на іменини кликала, то пригощала і млинцями, і тортом – усе на столі було, – розповідає керівник територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення РДА Галина Лисенко.

Та старість все ж дає про себе знати. Тим паче бабуся ця самотня. Так склалося, що єдиний її син помер у далекому 1941-му, в евакуації захворів. Першого чоловіка теж війна забрала, а другий покинув цей світ у 1975-му.

Є ще сестра, також довгожителька – вона у Жовтневому мешкає, і також самотня. Отож про обох бабусь піклуються працівники територіального центру соціального обслуговування.

Фахівець із соціального обслуговування вдома Наталія Осико, котра опікує Ганну Тимо­фіївну, допомагає бабусі в усьому: прибирає, носить воду, купує на замовлення продукти, медикаменти, необхідні речі, оформлює різноманітні пільги та порає город.

– Як треба яку чоловічу роботу виконати, то приходять наші хлопці, – зауважує Галина Лисенко. – Он і паркан полагодили, і в погребі лад навели, на городі допомагають старенькій.

У гурті

Загалом у районі соціальні працівники обслуговують удома більше 1800 громадян похилого віку. А ті старенькі, котрі побажали жити в гурті, мають догляд у стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання у Стольному. Наразі тут мешкають 43 особи, із них 13 – лежачі хворі, 15 мають інвалідність загального захворювання.

Старенькі перебувають на повному державному утриманні, одержують необхідні соціальні послуги, мають чотириразове харчування, медичне обслуговування.

Звісно, життя у притулку не таке, як у колі люблячих рідних, та хоч не гнітять людину самотні вечори і порожні кімнати.

І масаж, і оранка

Отримують необхідне піклування старенькі й у відділенні соціально-побутової адаптації для громадян похилого віку, інвалідів у Мені. Тут працює медична сестра, яка надає послуги з масажу, робить ін’єкції, вимірює артеріальний тиск. Пенсіонери можуть звернутися за порадою до психолога, який проводить лекції, бесіди, зустрічі, надає консультації.

Працівники відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги виконають нескладний ремонт житла, огорож, попиляють дрова, обріжуть дерева та кущі, завезуть паливо, виорють город. У цьому відділенні працюють тракторист, три робітники по обслуговуванню та ремонту будинків, перукар, швачка, майстер з ремонту взуття.