До війська‭ ‬33-річного ушнянця Дмитро Рєзника узяли здоровим,‭ ‬а повернувся він з АТО виснаженим фізично і морально.‭ ‬Усі гроші,‭ ‬виплачені бійцеві за службу на передовій,‭ ‬ідуть на його лікування.

Допомагав матері і сестрі
‭– ‬Діми зараз немає удома,‭ – ‬каже його сестра Тетяна,‭ ‬коли ми завітали до їхньої оселі.‭ – ‬Він у Чернігові на лікуванні,‭ ‬у тубдиспансері,‭ ‬мама саме поїхала до нього.‭ ‬Ось-ось будуть результати обстежень і тоді буде видно,‭ ‬що з того лікування вийде.‭ ‬Лікарі кажуть,‭ ‬моліться,‭ ‬бо стан у нього складний.‭ ‬Біда та й годі.‭ ‬Такий був здоровий і дужий,‭ ‬а тепер каліка.
Жінка розповідає,‭ ‬що‭ ‬до мобілізації Дмитро на здоров’я ніколи не скаржився.‭ ‬Працював охоронником,‭ ‬допомагав їм грішми.‭ ‬Що тієї материної пенсії‭? ‬Живуть вони утрьох‭ – ‬мати Галина Іванівна і вони,‭ ‬дорослі діти.‭
Сімейне життя ні у Дмитра,‭ ‬ні у Тетяни поки що не склалося,‭ ‬батька ж поховали років із дев’ять тому.‭ ‬Тетяна постійної роботи не має,‭ ‬каже,‭ ‬що інколи виручають випадкові підробітки по людях.‭ ‬Тримають чимале господарство‭ – ‬корову,‭ ‬кіз,‭ ‬свиней.‭ ‬Кругом потрібна чоловіча рука,‭ ‬якої тепер так не вистачає.‭

Посічений осколками
До війська Дмитра Рєзника забрали у липні минулого року.‭ ‬Спочатку відправили до‭ «‬учебки‭»‬,‭ ‬потім на передову.‭ ‬Служив у Зайцевому,‭ ‬тож війну відчув на собі.‭ ‬У відпустку приходив якось,‭ ‬наче нормально все було,‭ ‬а як у вересні демобілізувався,‭ ‬то почалися проблеми.
Додому приїхав не сам,‭ ‬його підвіз власним авто побратим із Чернігова.‭ ‬Вигляд у Дмитра був такий,‭ ‬що рідні й за серце вхопилися:‭ ‬ноги посічені осколками,‭ ‬вкриті шрамами,‭ ‬на тілі синці,‭ ‬гематоми.‭ ‬І сам виснажений,‭ ‬худий.
За пару тижнів став скаржитися на болі під ребрами.
‭– ‬Різко погіршало,‭ ‬голова боліла,‭ ‬серце хапало,‭ – ‬розповідає сестра.‭ –‬ А ще‭ ‬нерви‭ – ‬почав‭ «‬воювати‭»‬,‭ ‬Дімі ввижалося,‭ ‬що він на війні,‭ ‬що кругом стріляють.‭ ‬Ми його й ловили гуртом.‭ ‬Рідні викликали фельдшера,‭ ‬та порадила дзвонити у‭ «‬швидку‭»‬.‭ ‬Приїхали,‭ ‬забрали,‭ ‬почали капати.‭ ‬Наче й полегшало чоловікові,‭ ‬але менські лікарі порадили їхати‭ ‬у Чернігів,‭ ‬бо у легенях Дмитра висвітилося затемнення.‭ ‬Отак чоловік опинився у тубдиспансері.
Усе‭ ‬пішло на ліки‭…
– Ота клята війна і забрала у брата здоров’я,‭ – ‬каже Тетяна Рєзник.‭ – ‬У нього і зуби‭ ‬почали викришуватися‭ – ‬усе від стресу.‭ ‬Думав,‭ ‬як отримає гроші,‭ ‬поїде до стоматолога,‭ ‬а бач як вийшло.‭ ‬Усі‭ ‬17‭ ‬тисяч,‭ ‬що йому виплатили,‭ ‬йдуть на ліки.‭ ‬Крапельниці дуже дорогі,‭ ‬а крім них,‭ ‬ще скільки усього треба.‭ ‬Ми вже й теля зарізали і продали.
Сусід Рєзників Олег Індило,‭ ‬від котрого ми й довідалися про скрутне становище цієї родини,‭ ‬обурюється:
‭– ‬Боляче на хлопця дивитися.‭ ‬Як тепер жити йому,‭ ‬як копійку заробляти‭? ‬Чому мусить лікуватися власним коштом‭?‬ Вони й так не розкошують,‭ ‬у холодній хаті сидять.
Окрім простого співчуття,‭ ‬Олег Індило вирішив ще й діяти:‭ ‬написав‭ ‬у‭ ‬райдержадміністрацію листа з проханням матеріально підтримати родину,‭ ‬зокрема,‭ ‬допомогти з придбанням дров на зиму.
За словами головного спеціаліста юридичного відділу апарату РДА Тетяни Вишняк,‭ ‬у встановлений термін родина Рєзників отримала відповідь.‭ ‬У‭ ‬ній,‭ ‬зокрема,‭ ‬йдеться:‭ «‬Сім’ї‭ ‬було призначено субсидію на придбання твердого‭ ‬та рідкого пічного побутового палива одноразово у сумі‭ ‬838‭ ‬грн‭ ‬38‭ ‬коп.‭ ‬на оплату житлово-комунальних послуг‭»‬.
‭«‬Невчасна‭» ‬хвороба
Про негаразди,‭ ‬котрі спіткали Дмитра Рєзника,‭ ‬Ушнянський сільський голова Тетяна Єрмоленко каже:
‭– ‬Шкода хлопця,‭ ‬що й казати.‭ ‬Не скажу про нього нічого поганого.‭ ‬Працював,‭ ‬рідним допомагав.‭ ‬Звісно,‭ ‬пережите на війні так просто не минулося,‭ ‬похитнуло здоров’я.‭ ‬А тут ще й‭ «‬обмивання дембелю‭» ‬додалося.‭ ‬Дімі й пити,‭ ‬мабуть,‭ ‬не можна було.‭ ‬Добре,‭ ‬що лікарі вчасно на сполох забили.‭ ‬Але‭ ‬та хвороба його невчасно підкосила,‭ ‬бо навіть не встиг належним чином оформитися,‭ ‬щоб отримувати допомогу від держави.

Тетяна Іванівна каже,‭ ‬що усі документи на отримання пільг для нього зробила,‭ ‬лишалося тільки звернутися до управління соцзахисту,‭ ‬до РЕМу,‭ ‬все узгодити.‭ ‬Звісно,‭ ‬стати на облік до центру зайнятості,‭ ‬як це зробили ще троє ушнянців‭ – ‬учасників АТО.‭ ‬Тоді б чоловік отримував щомісяця до двох із половиною тисяч гривень,‭ ‬які в його ситуації точно не були б зайвими.‭
– А щодо того,‭ ‬що Рєзникам бракує дров для опалення,‭ ‬то з цим проблем немає,‭ – ‬запевняє‭ ‬голова.‭ – ‬Он біля річки дрова є,‭ ‬РЕМівці залишили попиляне‭ – ‬можна коня узяти й привезти.‭ ‬Та й субсидію ж їм на опалення дали.