Щоб сплюндрувати все і зникнути з цього світу українцям достатньо лише одного – дурості. Для того ж, щоб створити успішну країну та щасливо в ній жити, потрібно багато вельми складних речей.



Найперше – це свобода, вихід з рабства. Першим кроком до свободи 27 років тому стало проголошення державної незалежності України. Другий крок – отримання духовної свободи від церкви імперії зла відбувається зараз шляхом отримання Томосу в центрі всесвітнього православ’я.

Чи достатньо цього для успішного життя? Ні, це лише відкриття шляху розвитку. Попереду велика й складна робота по опануванню всесвітніх рівнів духовного просвітлення та сучасних рівнів суспільного і державного творення. На жаль, в Менському районі досить багато тих, для котрих “какая разница” між злом і добром, між деградацією і розвитком, між всесвітнім православ’ям і ідолопоклонством російській православній (?) церкві, між злодюгами і доброчесними та кваліфікованими службовцями. А потім оцим “какая разница” ще хтось і винен.

Разом з іншими я їздив на об’єднавчий Собор в Київ 15 грудня. Від сцени стояв досить близько, до президентської трибуни було десь метрів 15-18. Звісно, в першу чергу цікавило те, що відбувалося на Соборі та на сцені. Але зараз я звертаю вашу увагу на обличчя тих людей, котрі з самого ранку і до вечора перед собором чекали мудрого рішення святих отців – час від часу я наводив об’єктив і на них. Придивіться до їхніх облич – їм не все рівно щодо долі України і дітей. І оці небайдужі, мудрі люди мене порадували навіть більше того, що відбувалося під час собору і на сцені.

Прошу до перегляду:

Коментарі закриті.