Недобросовісні політики мають два обличчя.

Одне награне, маску – для виборців. Це обличчя, вірніше маска, має янгольський вигляд. Захоплені й зачаровані цим янгольським виглядом виборці бредуть на виборчі дільниці і голосують за представлені їм маски. Але є люди на ймення журналісти, котрі показують загалу справжнє обличчя недобросовісних політиків, показують їх реальні справи, в тому числі ті, котрі спрямовані проти інтересів громади і суспільства в цілому.

Звісно, це руйнує ідеалістичну картину в очах виборців і, відповідно, зменшує кількість охочих голосувати за недобросовісних політиків. А це вже посягання на надприбутки недобросовісних політиків, що цілком закономірно викликає лють по відношенню до журналістів. Звідси і погрози, і залякування, і вбивства. Саме тому в усьому цивілізованому світі законодавство більш ретельно, чим рядових громадян, захищає журналістів.

Але про все по порядку.

28 вересня приходжу на сесію ради ОТГ. Зайшов зі двору і зупинився біля столу. З-за спини мене відштовхнув з проходу Примаков, котрого я не бачив. Ну, я трохи м’яко покритикував Примакова перед депутатами та й зайнявся встановленням відеокамери.

Потім почалося засідання ради ОТГ під час котрого радикали в повній мірі продемонстрували своє небажання сприяти створенню в Мені госпітального центру. Звісно, це обговорення супроводжувалося підвищеними емоціями і роздратуванням радикалів з приводу того, що  я покажу це громаді. Зокрема, Примаков, наскільки я зрозумів, відправив до поліції прохання видалити мене з залу засідань.

Коли оголосили перерву, я побачив в коридорі трьох поліцейських та підійшов до них. Вони мені повідомили, що їх викликали для того, щоб видалити мене з залу засідань через те, що я заважаю вести сесію. В процесі діалогу з’ясувалося, що вони можуть мене видалити та скласти протокол тільки якщо я порушуватиму громадський порядок, тобто, нецензурно висловлюватимуся, приставатиму до людей тощо. У всіх інших випадках поліція не матиме підстав мене чіпати.

Під час цього спілкування я стояв в дверному проході з коридору до зали, а двоє поліцейських біля протилежної стіни. В цей час зі сторони приймальні наблизився Примаков та сказав мені те, за що Карний кодекс передбачає покарання до 3 років ув’язнення (ст. 354-1): «Відійди, бо вб’ю!». І це в присутності двох поліцейських, котрих він сам же викликав!

Можливо, це звична манера спілкуватися для Примакова? Так ні ж, ніколи під час сесій він таких погроз не допускав, не було до цього їх від Примакова і на мою адресу. Навіть Гайдукевич так відверто ніколи не висловлювався, найняті їм для залякування мене бандити – так, але не сам Гайдукевич. Невільно вискочила погроза? Можливо, але якщо б вона постійно не крутилася в голові, то не могла б з’явитися і на язику.

Звісно ж, зателефонував на 102 та потім написав заяву до поліції з проханням притягнути Примакова до відповідальності за погрозу вбивством журналісту.

Щодо Примакова та Гайдукевича, то з ними все зрозуміло, неправовий спосіб мислення та життя для них типовий, але незрозуміло, навіщо за таких голосують виборці?

Щодо ж відеозапису того, як радикали «відстоювали» госпітальний округ, то він буде оприлюднений трохи пізніше. Буде оприлюднений, незважаючи ні на які погрози з боку радикалів.

Коментарі закриті.