Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Сьогодні Андрій дізнається, чи хворий на туберкульоз. Страшно. За себе, за маму, з якою живе у тісній 18-метровій гостинці, за Олену, з якою півроку зустрічаються.

Андрій працює вантажником, заробляє дві з половиною тисячі гривень на місяць. Лікування від туберкульозу обійдеться йому не менш як у тисячу гривень. А ще треба гарно харчуватися та відпочивати.

Якщо за шість місяців хворобу не вдасться подолати, а статися це може дуже легко – достатньо не пити ліки впродовж десяти днів – лікування затягнеться ще років на два. І обійдеться воно у як мінімум десять тисяч доларів. А от чи буде від цих витрат користь – пообіцяти не візьметься жоден лікар.

Б’ють на сполох

Ігор Горбасенко, що очолює міжнародну журналістську асоціацію «Здоров’я нації», тримає в руках купу листів з різних куточків Україні. В усіх одне те саме – лікарні скаржаться, що не вистачає ліків. Є області, де їх взагалі немає.

За даними «Здоров’я нації», лікувальні заклади Чернігівщини мають обмежений запас стрептоміцину. На початок 2011 року в області на обліку у протитуберкульозних закладах знаходилося майже дві тисячі хворих. Минулого року від туберкульозу померло 84 жителі Чернігівщини.

Міністерство охорони здоров’я спочатку заперечувало нестачу ліків.

– Ми, наприклад, звернулися до обласних управлінь з охорони здоров’я з проханням надати інформацію, які саме області потребують препарати першого ряду, які ми б могли перерозподілити з тих областей, де зараз виник надлишок. З 27-ми регіонів таку необхідність заявили лише п’ять областей, – переконував «Свідомо» у липні Олександр Федько, який очолював Державну службу з питань протидії ВІЛ/СНІД та інших соціально небезпечних захворювань.

Проста перевірка – телефонування до лікарень – виявила, що чиновник каже неправду, а громадські активісти недаремно б’ють на сполох.

– Це вже не просто пацієнти – тут же люди лежать по півроку. От як мені їм казати, що і сьогодні ліків немає?.. Вони ж розуміють, що фактично я їм говорю: все, готуйтесь, – молода медсестра Зоряна з диспансеру на Івано-Франківщині не може стримати сліз і обурення. Вона якраз і має роздавати ті самі ліки.

Препарати подешевшали

Чому ліків немає? Уряд їх просто не купив вчасно. Препарати від туберкульозу почали купувати із затримкою на півроку – лише у червні.

Новий міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко заявив «Свідомо», що ставить за мету зламати схеми багатомільйонних відкатів при закупівлі ліків. Людей, які роками займалися закупівлями, замінили. Весь колишній тендерний комітет або під слідством, або проходить по кримінальних справах як свідки. Так само був звільнений і голова Державної служби з протидії соціально небезпечним захворюванням, який заперечував, що ліків від туберкульозу немає. Нова людина наразі не призначена.

Усі тендери на закупівлю препаратів йдуть з величезними затримками. Чи стали вони чеснішими?

«Свідомо» вже повідомляло, що при закупівлі вакцин ціни на частину з них різко впали порівняно з минулорічними – тобто, гроші платників податків реально були зекономлені. Але при цьому слизька практика закупівлі не напряму у виробників, а через посередників збереглася.

Чи чесно закуповують ліки проти туберкульозу? На перших торгах зі 175-ти мільйонів гривень МОЗ витратив 74. Цього разу ціни для держави виявилися нижчими, ніж виробники пропонують на ринку! Теоретично це нормально, оскільки держава є величезним покупцем, який має усі підстави розраховувати на знижки. Але медична влада роками купувала ліки за цінами, набагато вищими за ринкові. Тому нижча ціна – це видатний випадок.

Головне, щоб ліки були

Чи зникли посередники? Серед продавців немає компанії «Фармацевтичні препарати регіонів». Колись вона відзначилася продажем уряду капреміоцину по 119,7 гривні за флакончик, тоді як, за даними ВООЗ, цей препарат в Азербайджані закуповували за 10,7 гривні, у Молдові – за 10,6, Румунії – за 6,45 гривні.
Тепер ліки (офлоксацин), які ця компанія останніми продавала державі, на 10 копійок дешевше, закупили у виробника – ТОВ «Юрія-Фарм». Усього ця компанія поставить ліків на 10,48 мільйона гривень.
Серед продавців протитуберкульозних препаратів залишилося два посередника. Це молодший брат «Фармацевтичних препаратів регіонів» – ТОВ «Старвайс Фарм». Обидві фірми заснувала людина на ім’я Андрій Лірник.

Його бізнесу, за даними «Офіційного вісника державних закупівель», піде більше половини від витрачених на туберкульоз грошей – понад 48 мільйонів гривень.

Лірник також є засновником кількох інших компаній разом з Петром Багрієм. Цей зв’язок важливо розуміти, бо Багрій контролює компанію «Ганза» – іншого посередника, який продовжив вигравати тендери на продаж протитуберкульозних ліків державі. У 2008 році «Свідомо» викрило, як уряд Тимошенко закупив у «Ганзи» препарати від свинячого грипу по ціні в рази більшій, ніж пропонував виробник.

Повторимося, ціни останніх тендерів унікально не викликають обурення.

– Ми до цін жодних претензій не маємо. Головне, щоб ліки були і швидше, – говорить голова фундації «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко.

За найкращих обставин закуплені ліки почнуть розвозити тільки з середини жовтня.

* * *

Що треба знати про туберкульоз?

Паличка Коха – збудник туберкульозу, живе в кожному третьому. За даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я, на планеті щороку більше дев’яти мільйонів людей захворюють на цю недугу. Два мільйони – помирають.

Половина із тих хворих, які не отримують кваліфікованого лікування, помирають впродовж двох років. В інших випадках туберкульоз переходить у хронічну форму. Це коли хворі багато років кашляють і заражають інших.

Коментарі закриті.