Микола Литвиненко шоферує майже 40 років
Найбільша радість для Миколи Михайловича – його онуки Варвара та меншенька Полінка. А Артемко з’явився на світ нинішньої весни,
тож він біля мами.
Микола Михайлович працював водієм на трьох підприємствах міста. І не тому, що шукав тепленького місця.

Починав далекобійником

У виробничому автооб’єднанні облспоживспілки Микола Литвиненко пропрацював без одного року 20 літ.

– Автомашину замовляли різні установи, підприємства і організації, аби перевезти вантаж, – згадує Микола Михайлович. – Об’їздив я тоді увесь Радянський Союз, багато чого побачив і взнав. Цікава була робота.
Згодом працевлаштувався у заготзбутбазі, яку меняни звикли називати «холодильником».

– Тут я 12 років шоферував, – каже Микола Михайлович. – А 2004 року перейшов у центр поштового зв’язку №5. Теж водієм.

Ще й охоронник

Нині Микола Литвиненко доставляє пошту у відділення зв’язку не лише у нашому району, а й по Сосницькому та Коропському.

– Маємо вісім маршрутів, – каже Микола Михайлович. – Виїжджаємо за графіком. Найкоротший маршрут складає 140 кілометрів, а найдовший – 255.

Микола Литвиненко не просто водій. У його кабіні сидить ще й супроводжуючий поштової кореспонденції, якого шофер має й охороняти.

Якось по телебаченню показали сюжет, як зловмисники у Донецькій і Дніпропетровській областях напали на поштові машини і пограбували їх.

– Чув і я про таке, – зітхає Микола Литвиненко. – У нас, слава Богу, подібного не було. У свою поштову машину ми не беремо ніяких пасажирів, не спиняємось ніде, а тільки у пунктах призначення.

Якось, будучи у відрядженні в Ушні, спостерігала, як у глибокому снігу застрягла поштова машина. За кермом був Микола Литвиненко. Сподобалися його розсудливість і спокійне ставлення до того, що сталося. З гуморком відкидав сніг.

Сказала про те Миколі Михайловичу, а він, щиро посміхаючись, мовив:

– Спокійно треба із ситуації виходити, без метушні і галасу, тоді і толк буде.

У День Перемоги

У велике і світле свято нашого народу – 9 Травня – народився 60 років тому Микола Литвиненко. Вітали його рідні, співробітники, друзі.

– Ще покручу трохи кермо, з роботи не просять піти, отож попрацюю, – мовив. – Здоров’я не підводить, бажання працювати є. Колектив у нас на пошті хороший, то чому ж не трудитися у такому?

– Микола Михайлович, як і весь персонал центру поштового зв’язку, відповідальний. На нього можу покластися, як на самого себе, – сказав про водія начальник центру Володимир Соломко.

Коментарі закриті.