Минулої субо­ти заступник міського голови Мени Юрій Стальниченко вручив лист-запрошення до спів­праці меру Бірштонаса Нійоле Діргінчене. Якщо депутати обох міських рад схвально поставляться до цієї ідеї, уже незабаром Мена та Бірштонас стануть містами-побратимами.

Місто мрії

Чому саме Бірштонас? Хоча у містечку всього три з половиною тисячі жителів, воно має багато спільного з Меною. Зокрема, тут добувають і розливають на єдиному у місті промисловому підприємстві мінеральну воду, є санаторії.

Як курорт Бірштонас відомий ще з 1854 року. А особливого розквіту досяг у роки незалежності та після вступу Литви до Європейського Союзу. Нині це містечко на мальовничому березі ріки Німан щороку відвідують майже 36 тисяч туристів з Німеччини, Росії, Латвії, Польщі. Тут є три санаторії, п’ять готелів, три заклади сільського туризму та 17 приватних баз відпочинку.

Найперше, що вражає, – просто неймовірна чистота вулиць і якість доріг. Ніде не видно жодного папірця чи бур’яну. Усе сяє. Багато фонтанів, яскравих клумб і квітників, оригінальних скульптур і пам’ятників.

Для туристів – заняття на будь-який смак. У малесенькому містечку є тенісні корти, баскетбольні і футбольні майданчики, сучасний диво-стадіон, тренажерні зали, басейни… Мають навіть дві гірськолижні траси зі штучним снігом, хоча місто зовсім не гірське.

У місцевому парку прокладені велосипедні доріжки. Там же на кожному кроці – дитячі та спортивні майданчики, затишні кафе. Можна взяти напрокат велосипед (близько 15 гривень за годину) і, не поквапом крутячи педалі, дихати цілющим повітрям курорту.

Важко словами описати усю красу Бірштонаса. Це просто треба побачити своїми очима.

Допомогли європейські гроші

Річний бюджет міста складає біля п’яти мільйонів євро. Для порівняння: бюджет Мени – близько 600 тисяч євро на рік. Але грандіозне будівництво і реконструкція ведуться в основному за кошти Європейського Союзу.

– Ми пишемо проекти і подаємо їх на конкурс у фонди. Дуже часто виграємо і отримуємо гроші, – ділиться Нійоле Діргінчене. – Це нелегка і копітка робота. Але вона варта тих результатів, які ми отримуємо.
Таким чином, зокрема, від ЄС було отримано два мільйони євро на парк, біля п’яти мільйонів – на реконструкцію житлових будинків, півтора мільйона – на велосипедні доріжки, три мільйони – на використання мінеральної води.

Саме досвід залучення європейських коштів для розвитку є наразі просто безцінним для Мени. Адже отримувати такі гроші можуть і українські міста. Особливо, якщо восени цього року у Вільнюсі таки буде підписано угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

А ще, у разі встановлення побратимських зв’язків між Меною і Бірштонасом, стануть можливими туристичні обміни, запозичення досвіду застосування сучасних енергозберігаючих та енергоефективних технологій у комунальному господарстві тощо.

Ближчим часом делегація з Литви має намір відвідати Мену.

Поїздка до Литви відбулася за сприяння Чернігівської громадської організації «Центр Доброчин» у рамках проекту «Стале енергетичне планування: міжнародна співпраця та досвід на шляху до Угоди Мерів».
logo_L
Діяльність проходить за підтримки Програми Розвитку Співпраці і Сприяння Демократії МЗС Литовської Республіки.


Зустріч у мерії Бірштонаса.

Меру Нійоле Діргінчене сподобався смак нашої “Остреченської”.


У Бірштонасі дуже популярні велосипедні прогулянки.


Зелені вулиці литовської “Мени”.


Вид з вікна тільки-но реконструйованого санаторію.


Річка Німан.


Завод, де розливають місцеву мінералку.


У місті безліч квітів і фонтанів.


Ех, нам би такий стадіон!


Нині Бірштонас на 80 вісотків забезпечує себе енергією за рахунок екологічно безпечних і відновлюваних джерел. Зокрема, використовуються відходи деревообробної промисловості.

Коментарі закриті.