Нещодавно Державною фіскальною службою України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Застосування загальної та спрощеної систем оподаткування і здійснення незалежної професійної діяльності фізичними особами».

На запитання платників відповідала Галина Жук, заступник начальника відділу адміністрування податків, зборів із самозайнятих осіб Управління адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку?

Пунктом 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

При цьому пп. 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 вищезазначеного Кодексу передбачено, що при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи може скористатися правом на відпустку, якщо має одного найманого працівника, який перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами або у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, за наявності належним чином оформлених документів (із обов’язковим зазначенням у заяві на отримання відпустки відомостей про перебування в декретній відпустці найманого працівника).

Зберігання книги обліку доходів на робочому місці

Де фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка здійснює діяльність у декількох місцях, має зберігати книгу обліку доходів?

Відповідно до вимог п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 — 296.1.3 цього пункту.

Так, пп. 296.1.1 цього пункту передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів за формою та в порядку, що встановлено наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 (далі — наказ № 1637).

Нормами Податкового кодексу та вищезазначеного наказу не передбачено ведення книги обліку доходів окремо найманими працівниками фізичних осіб — підприємців — платників єдиного податку.

У разі використання праці найманих працівників фізичні особи — підприємці у графі 2 книги обліку доходів за підсумками робочого дня зазначають суму коштів, яку отримано найманими працівниками протягом робочого дня. Тобто книга обліку доходів запов-нюється самостійно фізичною особою — підприємцем незважаючи на використання нею праці найманих працівників.

Отже, книга обліку доходів зберігається безпосередньо у фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку.

Які дії фізичної особи — підприємця у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати?

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 вищезазначеного розділу витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмову заяву має бути надіслано до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати платника податку, такий платник має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити необхідні заходи для поновлення цих документів.

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи тимчасово призупинити діяльність, оскільки діяльності не здійснює та доходів від неї не отримує?

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Тобто сплата єдиного податку має здійснюватися вищезазначеним підприємцем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Податковий кодекс не містить такого поняття, як «призупинення підприємницької діяльності» для фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Водночас відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу реєстрацію платником єдиного податку може бути анульовано шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі подання таким платником заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом. З анулюванням реєстрації платника єдиного податку відбувається фактичний перехід на загальну систему оподаткування.

Отже, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може не сплачувати єдиний податок лише у разі переходу на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, або у разі припинення підприємницької діяльності.

Яку передбачено відповідальність для фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку за несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку?

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом перерахування авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно з п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу несплата (неперерахування) фізичною особою — платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, встановлені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% від ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Чи необхідно фізичній особі — підприємцю — платнику єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, заповнювати книгу обліку доходів, якщо з початку здійснення діяльності доходів не отримано?

Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу платники єдиного податку, зокрема, третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Порядок ведення книги обліку доходів для вищезазначених платників передбачено наказом № 1637, згідно з вимогами якого такі платники відображають у такій книзі фактично отриману суму доходу від провадження діяльності.

Записи у книзі обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Таким чином, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку третьої групи, який не є платником ПДВ, з початку здійснення господарської діяльності доходів не отримано, заповнювати книгу обліку доходів не потрібно.

Фізична особа — підприємець, яка застосовує загальну систему оподаткування, вносить власні кошти на розрахунковий рахунок для підприємницької діяльності. Чи включаються такі кошти до складу її доходу?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 Податкового кодексу.

Відповідно до абзацу третього п. 164.1 ст. 164 Кодексу базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається згідно з п. 177.2 ст. 177 цього Кодексу.
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності згідно зі ст. 177 Податкового кодексу.

Так, п. 177.2 цієї статті встановлено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи — підприємця.

Отже, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі — підприємцю як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: виручка у вигляді безготівкових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю; виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів господарювання за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

Таким чином, власні кошти, які фізична особа — підприємець зараховує на розрахунковий рахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формах) та не відображаються у книзі обліку доходів і витрат.

Коментарі закриті.