Під час виборів громада Менської ОТГ найняла на платній основі міського голову Примакова для слугування своїм інтересам. Цілком закономірно, тепер громада має контролювати добросовісність виконання Примаковим і набраним ним колективом посадовців своїх службових обов’язків.
На чергове судове засідання Чернігівського апеляційного суду тепер вже не з’явився Примаков. Раніше на судові засідання не приходив Гайдукевич. Суд до цього був готовий.
Мабуть, для багатьох дуже складно бути тим, кого прийнято називати “Людина розумна”.
У випадках коли щось з’являється так же несподівано як і недоречно, про нього кажуть: “Воно як здрасьте!”.
Люди є суспільно відповідальні, і є суспільно безвідповідальні. Діяльність перших призводить до позитивних наслідків для загалу, других – до руйнівних.
Сьогодні, 25 серпня, біля АТБ жіночка з горем в очах мовчки прохала допомоги на лікування дитини.
Розгляд апеляційної скарги в справі Примакова-Гайдукевича знову перенесено, цього разу на 31 жовтня. При цьому з’явився цілий ряд ознак котрі суттєво збільшують шанси залишення рішення суду першої інстанції в силі.
Спілкування з директором комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування ( надання соціальних послуг)» Менської міської ради Наталею Гончар.
Мабуть, соціальні працівники всім нужденним виконали всі роботи і тепер мають можливість рубати дрова директору територіального центру Менської міськради Наталі Гончар.
Успішною технологією Примакова є поширення неправди і втеча від питань. У всілякому випадку, до цього часу така поведінка дозволяла йому вигравати вибори навіть в дуже кваліфікованих управлінців.
В День Конституції розмова про Конституцію та реалії нашого життя.
Користь людям приносять результати праці професіональних фахівців. Ті народи, котрі вміють відрізнити конструктивну діяльність від пустодзвона, користуються благами цивілізованого життя. Інші ж приречені на самознищення.
Те, що створила команда Примакова-Стальниченка в Менській міськраді, жодним чином не можна назвати самоврядуванням. Це, як в казці про пана і коваля, коли в пана замість замовленого плуга вийшов тільки пшик, оскільки на щось більше він виявився нездатним.
Одні життя віддають за Україну, інші на ній наживаються. Найбільш неприємні їздять в АТО робити постановні відеоролики про своє геройство, приміром, як Ляшко. Не відстає й кримінальний елемент.
Умови і якість життя в громаді залежить від того, кого активно чи пасивно більше підтримує суспільство – творців чи паразитів.
Для чого потрібні партійцям «Нашого краю» «Ліки України»? Явно — не заради грошей!
Все частіше піднімаються питання про відповідальність радикалів за їхню діяльність.
Традиційно для пострадянщини аналітика в журналістиці вважається небажаною. Головне – показати те, що відбувається, і при цьому всіляко уникати аналізу наслідків, до котрих ведуть дії тих чи інших персонажів.
Чия влада на даній території, того і гарне життя, того і щастя.
Чим більше спостерігаю сьогодення, тим менше розумію минуле. Якщо сьогодні знаходяться бажаючі молитися за Кирила та його військо, котре вбиває українців, то хто винен був у тому, що Україну нищили розкуркулюваннями, виселеннями, війнами та голодоморами – невже тільки Сталін?
