Протягом 2 місяців 2016 року до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків було притягнуто 4 осіб, за аналогічний період 2017 року притягнуто 8 осіб, тобто удвічі більше.

 

На даний час гостро постало  питання щодо виконання батьками своїх батьківських обов’язків. Зокрема у 2016 році на території Менського району Апеляційним судом Чернігівської області було прийнято рішення про вилучення дитини без позбавлення батьківських прав, терміном на один рік.

 

Тоді як протягом 2 місяців 2017 року службою у справах дітей Менської РДА за активної співпраці з працівником з ювенальної превенції Менського ВП ГУНП в Чернігівській області до суду подано 2 цивільні позови про позбавлення батьківських прав 3 батьків, які виховували 3 дітей, один з позовів було задоволено.
Щодо правового аспекту встановлення відповідальності за невиконання батьківських обов’язків, то вона передбачена в Кодексі України про адміністративні правопорушення та в Кримінальному Кодексі України.
Розпочнемо з адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність за невиконання батьківських обов’язків передбачена ст. 184 КУпАП. Норми КУпАП носять бланкетний характер, тобто «відсилочний», так би мовити відсилає нас до іншого нормативно-правового акту, яким і передбачений обов’язок батьків вчиняти певні дії щодо виховання своїх дітей. Наприклад у відповідності до вимог ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також норми, які регламентують обов’язок батьків піклуватися про своїх дітей містяться у Законі України «Про охорону дитинства». Саме за порушення вказаних норм права і наступає адміністративна відповідальність за ст. 184 КУпАП, тобто утворюються певні правовідносини між державою і громадянином.
Щодо санкцій статті 184 КУпАП, то вони наступні:
ч. 1 ст. 184 КУпАП : Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення
необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей –
тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного
до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 гривні).
ч. 2 ст. 184 КУпАП : Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, –
тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 60 гривень).
ч. 3 ст. 184 КУпАП: Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке
передбачено КУпАП, –
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 гривень).
ч. 4 ст. 184 КУпАП: Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, –
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 гривень).
Що стосується кримінальної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків, то вона передбачена ст. 166 Кримінального кодексу України і наступає за злісне невиконання батьківських обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки. Тяжкі наслідки – ознака оціночна, яка потребує свого визначення у кожному конкретному випадку. Такими наслідками мо¬жуть визнаватися смерть, каліцтво дитини чи особи, стосовно якої встановлено опіку чи піклування, захворювання їх на небезпечну хворобу, вчинення ними суспільно не¬безпечних діянь, які призвели до смерті інших осіб, заподіяння істотної шкоди їх здо¬ров’ю або потягли за собою великі матеріальні збитки тощо. При цьому обов’язковою умовою кримінальної відповідальності батьків, опікунів чи піклувальників є те, що за¬значені наслідки перебувають у причиновому зв’язку із їх діянням.
Щодо причин та умов, які призводять до невиконання батьками своїх обов’язків по вихованню дітей, то їх можна на нашу думку розділити на 2 категорії:
1. Соціально-економічна (втрата роботи, низька заробітна плата). Вказаний чинник негативно впливає на психологічний стан людини і наприклад втративши роботу батько чи матір дитини «опускають» руки і починають вживати алкогольні напої поступово призвичаївшись до яких наступає таке захворювання, як алкоголізм. В такому стані батьки втрачають цінностні орієнтири в житті, тобто на перший план для них виступає вирішення питання про придбання алкоголю. Про дітей вони починають думати все менше і менше, в результаті чого діти залишаються на самоті із своїми проблемами, отримуючи при цьому психологічну травму, яка залишається на все життя. Оскільки в сім’ях, де батьки зловживають алкогольними напоями переважає негативний соціально-психологічний клімат і діти вважають поведінку батьків нормою і поступово вони можуть створювати власні сім’ї за моделлю своїх батьків. І ось тоді на нашу думку і проявляється друга категорія чинників невиконання батьківських обов’язків-особистісна, тобто та яка залежить виключно від волі людини.
І на завершення хотілося б звернути увагу батьків, які допускають невиконання своїх батьківських обов’язок – діти це найцінніше, що є у житті, тому слід більше уваги приділяти їх вихованню та повноцінному духовному розвитку.

Коментарі закриті.