– Зупиніть, тут людині погано! – несподівано лунає з «хвоста» вщент забитого людьми автобусу. Поки водій шукає, де б припаркуватися на щойно відремонтованій до Євро-2012 Житомирській трасі, допомогати кремезному чоловікові, що схопився за груди, беруться пасажири.

– Хтось має просту воду? – тримаючи у руках невеличну скляну пляшечку, запитує жінка, – Відкрийте та відлийте половину.

Відраховує 40 крапель і заспокоює розчервонілого чи то від болю, чи від спеки чоловіка: «Зараз полегшає!».

Під забороною

Хвороби серця та судин – вбивця номер один для українців. За даними Державної служби статистики, з 609 тисяч померлих у 2011 році більше 400 тисяч забрали саме проблеми з кровообігом. Окрім шкідливих звичок до алкоголю та тютюну, однією з основних причин лікарі називають невчасне, а почасту і неправильне лікування.

На відміну від сучасних дорогих і смачнющих пігулок та сиропчиків, цей препарат не рекламується ані по телевізору, ані з плакатів. Попри це, навряд чи вдасться знайти домашню аптечку без Корвалолу. Ми з дитинства пам’ятаємо від мам та бабусь: «Болить у грудях, калатає серце, хвилюєшся перед іспитом, безсоння? Рецепт один – 40 крапель на півсклянки води і все як рукою зніме!»

Натомість Всесвітня організація з охорони здоров’я має серйозні перестороги щодо основних компонентів Корвалола, називаючи їх психотропними. І не рекомендує вживати без попередньої консультації лікарем.

Узагалі відмовилися від Корвалолу та подібніх до нього за складом препаратів в багатьох країнах світу. У Фінляндії, Швеції, Британії, Німеччині ці ліки під забороною. У Сполучені Штати та Литву не можна навіть привезти з собою пляшечку Корвалолу.

Що це за рідина?

Перший подібний за ефектом до Корвалолу препарат Валокардин (теж продається у нас без застережень), який розширював судини та навіював сон, винайшли 1963 року німці. Корвалол – це фактично повний його аналог, от тільки з радянською назвою.

Серед протипоказань в інструкції до препарату – алергії, серцева недостатність, проблеми з нирками та печінкою, вагітність і годування груддю.

Що натомість обіцяє виробник? Інструкція до кожної пляшечки запевняє: препарат допоможе, коли у вас неврози із підвищеною дратівливістю, безсоння, підвищений тиск, проблеми з серцем чи спазми кишечника. І пояснює: заспокійливий і спазмолітичний засіб, дія якого, як комплексного препарату, визначається компонентами, що входять до його складу.

Що ж містить прозора рідина? Най­­більше – етилового ефіру a-бромізовалеріанової кислоти. Це хімічна речовина, яка подразнює ротову порожнину та носоглотку. Цим і викликає заспокійливу дію.

Далі – фенобарбітал. Ця речовина впливає на мозок, де зменшує збуджуючий вплив. А тому – заспокоює, зменшує страх і напругу та викликає сонливість. Виробник запевняє: «Корвалол зменшує збуджувальні впливи на судинорухові центри, коронарні та периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, знімаючи та попереджуючи спазми судин, особливо серцевих».

Остання діюча речовина – олія м’яти. У ній приблизно 50% ментолу. Така олія здатна подразнювати «холодові» рецептори ротової порожнини і рефлекторно розширювати судини серця та мозку, знімаючи спазми мускулатури, викликати заспокійливу та жовчогін­ну дію.

Усе решта – допоміжні речовини: спирт етиловий, стабілізатор та вода.

Чому світ боїться Корвалолу?

– Цей препарат зареєстрований як серцевий, але от саме серце він і не лікує, – запевняє професор доказової медицини Василій Власов, який багато років працює в Державному науково-дослідному центрі «Профілактична медицина» Росії. – Історія створення аналогічних преапартів відправляє нас в ті часи, коли всі хвороби було модно лікувати сном. Насправді цей препарат викликає виключно снодійний та заспокійливий ефект.

Професор додає, що жоден лікувальний ефект препарату не доведений клінічно. «Свідомо», шукаючи підтвердження слів Власова, натрапило на дослідження, які застерігають від вживання улюбленого українцями препарату.

Як ми вже писали, одна з головних діючих речовин Корвалолу – фенобарбитал. Підручник санкт-петербургського професора Куценка «Основи токсикології» називає цю речовину канцерогеном. Автор зазначає: попри те, що він не викликає появу пухлин, натомість, коли вона вже є, – стимулює її. Крім того, фенобарбітал не виводиться з організму. При постійному вживанні він накопичується і руйнує органи. В першу чергу страждають печінка, серце та мозок.

Про небезпеку фенобарбіталу говорить ще одне дослідження. Півстоліття тому на конгресі гінекологів у німецькому місті Кіль лікарі звернули увагу: останнім часом зросла кількість новонародженних з вадами кінцівок. Було зареєстровано 6000 дітей з уродженими вадами в Німеччині та 500 – у Великій Британії. Тоді ж запідозрили у цьому ліки. Міжнародний центр контролю за побічною дією лікарських засобів провів дослідження і вияснив: деякі речовини, серед яких і фенобарбітал, накопичуються в яєчниках. Як наслідок, порушення хромосомного апарату і народження хворої дитини.

Шкідлива звичка

Про ще одну проблему з Корвалолом говорить британський науковець та фармацевт Ендрю Четлі в своїй книзі «Проблемні ліки». Фенобарбітал належить до такого класу психотропних препаратів як барбітурати. От саме від них категорично закликає відмовитися Четлі: «Слід заборонити комбіновані продукти, що містять барбітурати. Монокомпонентні барбітурати повинні бути вилучені зі звичайного фармацевтичного ринку, і їх використання повинно бути обмежено анестезією, визначеними видами протисудомної терапії і обмеженим використанням для літніх пацієнтів».

Чому? Барбітурати викликають звикання. Так само як алкоголь, сигарети та наркотики. Четлі згадує про перший барбітурат, який відкрили в 1903 році і рекламували як абсолютно нешкідливий препарат. Тільки за десять років почали з’являтися повідомлення про те, що через нього зросла смертність.

«Вони є ліками, які обирають самогубці, для чого власне вони дуже ефективні», – так про них написав колега Четлі професор Лесей у своїй книзі «Повна інструкція психіатричним препаратам».

А у медичному виданні The Practitioner з’явилося припущення, що лікарі навмисно обирають шлях найменшого спротиву і прописують барбітурати, як «крупнокаліберні ліки від усіх тривожних станів та стресів в житті».

Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Коментарі закриті.