Пам’ятаєте, як далеко була захована Кощеєва смерть? Так само далеко заховане і щастя народне.

 

 

Коли читаєш типові новинарні матеріали про діяльність місцевого самоврядування чи державного управління, то складається враження, що все нормально, все відбувається в межах прийнятного. Відповідно, виникає враження, що людям немає потреби більш глибоко знайомитися з діяльністю своїх обранців.

Проте виникає питання: а звідки ж беруться наші біди, розрухи, вимирання , сепаратизм, війни? Та звідти ж, з нашого нерозбірливого голосування під час виборів і діяльності отих, котрих ми набирали. Особливо яскравим прикладом діяльності нам на шкоду є діяльність менських радикалів. Під час виборів на словах мед, в результаті недалекоглядні, найменш освічені, а таких багато, голосують за радикалів. Після виборів же на виході пшик, бездарне використання бюджетних коштів, дріб’язок на зразок лавочок тощо.

А як же серйозні питання, приміром, розміщення в нашому райцентрі госпітального центру? Радикалам подібне не потрібне, вони і не вірять в можливість створення в Мені госпітального центру, і уникають докладання зусиль на таке створення. Судячи з усього, їх цікавить тільки особисте збагачення а не витрачання зусиль заради блага громади.

Дуже правильно відреагував на відмову Примакова ввійти до складу госпітальної ради Петро Хомрач: “Чемодан, вокзал, Бахмач!”. Все вірно, любіть цю громаду, працюйте на її благо або забирайтеся геть! Відеозапис розгляду даного питання на сесій також викладений і окремо.

То чому потрібно членам Менської громади переглядати сесії і робити свої висновки? Тому що в іншому випадку все буде як у казці про Вовку в Тридев’ятому царстві, радикали і цукерки самі їстимуть, тобто, на себе і бюджет та інші ресурси використовуватимуть. Такі реалії сучасного світу, ті народи, ті громади, в котрих кожен не дбає за загальне благо, а покладається на солоденьких обіцяльників, приречені.

Прошу до перегляду сесії в цілому:

 

Коментарі закриті.