Запитання тижня

ЧИ НЕ ТРЕБА В ХАТІ КОЖУХА ВДЯГАТИ?

Відповідають:

Лідія Філатівна КОЗАЧОК - пенсіонерка з Яськова:
- Моє маленьке село загубилося в густих лісах. І без дров у нас тут ніхто не сидить. Сушняку вистачає, аби не лінувався за теплої днини збирати. А в кожусі чого його в хаті сидіти? Доки пораю хазяйство, куфайки не скидаю: з хати та в хату разів двадцять треба зайти і вийти. А тоді на теплій черені відпочиваю. Вечорами грубу протоплю трохи різзячком - тепло. А як не здужаю дров тягати - подамся до дітей, вони давно мене звуть. А в кожусі в хаті не хочу.
Тетяна Дмитрівна ДУДКО - жителька Макошине:
- Торік я зиму перебула у своїй лікарні. І здоров'я підправила, і не мерзла. А як буде цього року - не знаю ще. Хотіла б у будинок пристарілих - не беруть, бо маю двох синів. Та помочі від них… Один серйозно хворіє, а другий - відбуває покарання. Можливо, і кожух згодиться.
Микола Сергійович ПАВЛЕНКО - житель Березни, працює в Чернігові:
- На свою біду збудував колись великий будинок. А тепер у ньому нікому жити: діти розлетілись, дружина пішла до іншого. Та ще й з піноблоку той дім, спробуй такий обігріти. Природного газу нема. Бувають такі дні, коли і вода у відрі замерзає. Сплю завжди вдягненим. Доки горить вугілля у котлі - півбіди, а як потухне - холод собачий. І кожуха не маю. Але не горюю.
Вікторія Василівна ІВАХНЕНКО - учителька Менської школи імені Т.Г.Шевченка, менянка:
- Здійснилася мрія і бажання усієї нашої родини: цієї осені підвели до будинку, в якому живемо, природний газ. Тепер моя маленька донечка бігає по кімнатах у легенькому платтячку, часто і без капців. Бо тепло ж! І нащо нам тепер той кожух?
Юрій Олексійович НАЗАРЕНКО - водій СТОВ "Укрзернопром - Полісся" (живе у Локнистому):
- У нашій оселі вже з 1974 року проведено природний газ, тож тепло. Який там кожух! Виходить, і сільські люди можуть цивілізовано жити.
Віталій Григорович ДЕНИСЕНКО - старший охоронець ТОВ "Дааліс" (Мена):
- Я вам таке скажу: у теплому тілі і дух теплий. Отут, на роботі, я і днюю, і ночую, а не мерзну. Бо топити є чим, гріємося, значить.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
- У справжнього господаря і кожух є, і в хаті тепло. А хто влітку прохолоджувався, той і взимку дрижаки ловитиме. Та так, що й кожух не поможе. А старих та немічних, звичайно, жаль.





Нагріємося?

ЯК ТІЛЬКИ, ТАК І ЗРАЗУ

Є надія, що незабаром батареї у житлових будинках (які обслуговує Менська дільниця ВАТ "Облтеплокомуненерго"), дитячому садку "Сонечко", лікарні, школах, установах та організаціях міста стануть теплими. Але для цього необхідні відповідні розпорядження. І якщо у споживачів не "висять хвости" у вигляді заборгованості за спожите ще у минулих роках тепло. Отож, напередодні початку опалювального сезону звертаюся до начальника Менської дільниці ВАТ "Облтеплокомуненерго" Івана Івановича КОВАЛЯ:

- Коли ж ми нарешті нагріємося?
- За інструкцією, опалювальний сезон розпочинається тоді, як упродовж трьох діб серед-ньодобова температура повітря становить нижче восьми градусів тепла.
- Так куди вже холодніше?
- Власної метеостанції при дільниці у нас, звісно, немає. І температуру повітря ми не міряємо. Для того, щоб пустити тепло, необхідні відповідні розпорядження голови правління ВАТ "Облтеплокомуненерго", а також голів обласної та районної державних адміністрацій. Як тільки ми отримаємо ці накази, одразу ж включимо опалення. Звичайно, оптимальна температура одночасно в усіх приміщеннях встановиться не за лічені години, потрібно буде 2 - 3 дні, аби механізм опалення запрацював стабільно.
- Котельні, теплопроводи до експлуатації готові?
- Звичайно, ремонтні роботи проводяться в неопалювальний період. А ось тепер, перед початком сезону, усі дільниці тепломережі пройшли випробування. Усе в порядку, хоч зараз починай топити.
- Нинішньої осені в усіх житлових будинках та установах тепло з'явиться вчасно? Адже борги - річ уперта.
- Боржників і нині вистачає. І серед фізичних осіб - споживачів, і серед установ. Через несвоєчасні розрахунки за спожиту теплову енергію наше підприємство не має можливості наперед проплатити за газ, електроенергію, воду. На початок ро-ку дебітове сальдо складало 225 тис. грн., з яких населення заборгувало 62,5 тис. грн. Мабуть, ніколи не буде виплачено 38,7 тис. грн. вісьмома юридичними організаціями, які свого часу збанкрутували й перестали платити. Мають борги і ті установи, що існують. Приміром, районний відділ управління міністерства внутрішніх справ заборгував 6139,21 грн. А райспоживспілка - 1128977 грн., отож чи будуть опалюватися "Гастроном" та ресторан "Полісся" - навряд. Поки що угоди на їх теплопостачання не укладалися. Чималу суму заборгованості має і ТОВ "Олімп" (у міському готелі): 2357,36 грн.
Щодо житлових будинків, то тут незмінним "чемпіоном" по заборгованості є все та ж сумнозвісна п'ятиповерхівка по вул. Жовтневій, 8, там борг за спожите тепло складає 17655, 39 грн. плюс 12871 грн. боргу кооперативу. Звісно, у цьому будинку живуть і порядні люди, які платять за послуги регулярно, але ж більшість накопичує заборгованість роками. І боротися з ними неможливо. Ми подаємо позови до суду, але механізм стягнення заборгованості, навіть через судові органи, не є ефективним. Відключати тепло? Це також не метод. Адже достатньо, наприклад, позбавити тепла лише квартиру на першому, чи, приміром, третьому поверсі, як будуть мерзти і жителі решти квартир у "стояку". Є, щоправда, надія на те, що в нинішньому році вступить у дію новий житловий кодекс, де буде чітко відпрацьований механізм сплати комунальних послуг, і в окремих випадках за невиплачену заборгованість буде передбачене покарання аж до відчуження житлової площі.
- Іншими словами, квартиру заберуть за борги?
- Саме так.
***
До речі, це лише у таких невеликих містах, як, приміром, Мена, злісні неплатники почуваються спокійно. А от у Харкові, Дніпропетровську, Києві, інших мегаполісах уже не один рік легально працюють фірми, які беруть на себе зобов'я-зання виплачувати комунальні борги. А натомість віднімають житло, майно, і не тільки…
***
На підприємствах району, в бюджетних закладах та житловому секторі встановлено 19 вузлів комерційного обліку тепла, які обігрівають близько 70% усіх опалювальних площ. За опалювальний сезон 2002 - 2003 років котельними дільницями "Облтеплокомуненерго" вироблено 5283,8 гкал тепла.
На цей обсяг було спожито: природного газу 11566589 куб. м, електроенергії 167000 квт/год., води 1030 куб. м.
***
95% бюджетних підприємств розташованих у районному центрі, в осінньо-зимовий опалювальний період отримують тепло від двох котелень дільниці "Облтеплокомуненерго". Потужність котелень складає 8,5 гкал/год. Протяжність теплових мереж (діючих) по району - 6460 метрів, у тому числі дільниця "Облтеплокомуненерго" обслуговує 4370 метрів теплових мереж. Ця дільниця опалює 54 тис. кв. м. площі будівель, із них житлового сектору - 20,6 тис. кв. м. (427 квартир).

І.ПРИМАК.





Скоро зима

НЕ ЧЕКАЮЧИ БІЛИХ МУХ

Непросто літнім людям нині жити, вельми непросто. Але вони не полишені на самотині і мерзти не повинні. Їм на допомогу приходить управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації. Про це розмова з його керівником О.І.БАХУНОМ.

- Олександре Івановичу, перше запитання, ясна річ, - про забезпечення літніх людей паливом на зиму.
- Основну увагу ми приділяємо одиноким людям. Тим, у кого дійсно немає нікого, жодної близької живої душі. А щодо забезпечення людей паливом, то тут ми працюємо спільно з виконкомами місцевих рад, починаючи із самої весни. І там, де до цього ставляться з розумінням, справи ідуть на лад. Це, скажімо, в Семенівці, Синявці, Данилівці, Бірківці, де раціонально використовують місцеві види палива. А, наприклад, у Миколаївці і Блистові із забезпеченням ветеранів паливом чомусь зволікають, чекають закінчення сільськогосподарських робіт. Але ж тоді, як правило, уже зимніє.
Як не прикро, але доводиться констатувати і той факт, що деякі сім'ї, отримуючи цільову допомогу нашого управління в досить-таки пристойних сумах, десь до півтисячі гривень, ні за що не платять. Їм повідключали газ, електрику, водопостачання, а вони викидають гроші на вітер. Уже ми домовилися з відповідними службами про підключення цих життєво необхідних комунікацій на паритетних засадах (дітей же шкода), так відмовляються, кажуть, ми ще поекономимо. На кому? На дітях?
А ще є такі пенсіонери, що все до копійки, а інколи й пільгове паливо, віддають дітям чи онукам, а самі потім сидять, як кажуть, на бобах. Гірше того, буває, що молодші родичі просто насильно забирають ті нещасні копійки.
- Є ще ж Закон України "Про шлюб та сім'ю".
- Маєте на увазі, що за цим Законом діти відповідають за батьків? Але в житті буває все зовсім по іншому. Трапляється так, що діти без міри нагліють, а батьки їх жаліють, ідуть тоді до нас за допомогою, але ж усе повинно бути у рамках дозволеного.
Подивишся, бува, - молодий, здоровий молодик, іди й заготовляй дрова, ти ж нічим не переобтяжений, ат ні, везе готові колені полінця за батьківську пільгу. Адже при поданні відповідного документа на придбане паливо ми пільговикам повертаємо гроші. Скажімо, привіз чоловік своїх 6 нормативних складометрів дров, значить за три отримає компенсацію від нашого управління.
- Кажуть, торфобрикет подорожчав.
- Так. А ще кажуть: готуй сани влітку… Адже й справді, в Ірванцеві чомусь перестали нам відпускати брикет напряму. Мусимо брати у Менській паливній конторі. Був брикет по 80 гривень за тонну, став 140, плюс дев'ять гривень за навантаження. Тепер, як кажуть, хто не встиг, той запізнився. Досиділися до білих мух.
- А як бути з тими, кому зовсім ніяк зимувати? Нікого з близьких немає, здоров'я підводить, то й палива не припас, у хаті вітер з усіх щілин свище…
- На жаль, є й такі, але наодинці самі з собою вони не залишаться. Вони будуть відправлені до Стольненської і Макошинської лікарень, де є в стаціонарних відділеннях соціальні ліжка.

В.ЧЕПУРНИЙ.

Р.МИХАЙЛЕНКО.