Минулого тижня сесія районної ради серед інших питань розглядала і демографічні проблеми. Депутати вирішили оприлюднити для широкого загалу дані, які прозвучали у сесійній залі. Виконуючи рішення сесії районної ради, "Наше слово" друкує доповідь та співдоповідь у скороченому вигляді. А враховуючи актуальність проблеми, редакція вирішила зробити її темою сьогоднішнього номера.





Запитання тижня

ЯК ПОЛІПШИТИ ДЕМОГРАФІЧНУ СИТУАЦІЮ?

Відповідають:

Михайло Петрович КОТ - голова районної ради:
- Вважаю, що демографічна ситуація в районі - це похідна від загального соціально-економічного стану в державі. Але і районна гілка влади повинна працювати над тим, щоб тут, у нас, розвивались підприємства, створювались нові робочі місця, люди їхали до нас у район на роботу. Якщо сьогодні молоді сім'ї матимуть стабільне становище, регулярну зарплату і впевненість у завтрашньому дні, тоді і дітей народжуватимуть більше.
Іван Гнатович ПСЬОХА - пенсіонер з Вільного Величківської сільської ради:
- У таких хуторах, як наш, уже ніяк. Нема у нас тут нічого - ні пошти, ні школи, ні медпункту, ні магазину. То хто ж з молодих захоче сюди приїхати, аби на землі працювати і діток народжувати? Повиїжджали, повмирали, четверо тут нас зосталося. А у великих селах треба дбати, щоб і дитсадки та школи були, щоб працювати молодим було де, а не на біржу щотижня їздити відмічатись. Отоді і діти будуть. А так…
Федір Григорович КОРНІЄНКО - головний лікар Стольненської дільничної лікарні:
- Треба міняти державну соціальну політику, максимум уваги, турботи і пільг приділити молодим сім'ям. Адже на практиці молоде подружжя часто-густо не має свого житла, роботи. А як народиться первісток - проблем з'являється! Про друге маля і слухати не хочуть. Підхід до молодого покоління має бути державним.
Наталія Олександрівна КОЗОРІЗ - молода мама, тимчасово не працює, жителька Величківки:
- Маємо сина. Хотілось би ще й донечку. Але як подумаємо з чоловіком - моторошно стає. До пологового відділення, аби там народити, півтисячі треба. А потім? А ми ще й будуємось. Я роботу залишила, бо не платили зарплати. Взагалі про таких, як наша сім'я, держава майже не дбає. Ні пільг, ні посильних кредитів на будівництво житла. Якби не город і власне господарство - чи й вижили б.
Алла Миколаївна СЕРДЮК - начальник відділу РАГС райуправління юстиції:
- Перш за все, повинно змінитися ставлення держави до цієї проблеми.
Молоді люди не можуть себе нормально забезпечити в матеріальному плані, тому не наважуються народжувати більше однієї дитини. Адже, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, мати отримує мізерну допомогу від держави, а скільки коштує одяг, харчування, лікування маленької дитини! А потім її треба вчити, виводити у люди. Ті молоді батьки, які це усвідомлюють, просто бояться брати на себе таку відповідальність.
Баба Варка, яка любить багато говорити і про все має свою думку:
-- Ситуація зміниться, коли медицина стане доступною і якісною, а люди думатимуть про майбутнє, а не тільки про те, як прожити сьогоднішній день.





Демографія

ЧЕРЕЗ 64 РОКИ ЛЮДЕЙ НА МЕНЩИНІ НЕ БУДЕ,

якщо показники народжуваності і смертності залишаться на сьогоднішньому рівні. З таким резюме виступив на останній сесії райради головний лікар району, депутат обласної ради П.П.ХОМРАЧ.

На 1 січня 2003 року у Менському районі налічувалося 45 тисяч 592 чоловіка. У тому числі 38 тисяч 700 дорослого населення, працездатного віку - 22 тисячі 515, пенсіонерів - 16 тисяч 185, дітей до 14 років - 6 тисяч 892.
За шість місяців поточного року у нашому районі народилося 156 дітей, а загальна смертність становила 569 чоловік. За рік у районі помирає в середньому 1 тисяча 42 людини.
З початку року від травматичних пошкоджень померло 14 чоловік, від опіків - 1, отруєння (в переважній більшості алкоголем) - 19, замерзання - 1, утоплення - 6, повішення - 13 (за півроку!).
На даний час у районі зареєстровано і перебуває на обліку в рай-лікарні чотири СНІД-носії, 90 хворих сифілісом, майже півтори тисячі осіб з психічними та неврологічними розладами, з них хронічно хворих алкоголізмом близько 600.
За спостереженнями експертів світового банку, опублікованими 1999 року, загальний коефіцієнт смертності зріс в Україні за останні 5 років на 14,7 відсотка, при зростанні загальноєвропейського на 6,6 відсотка.
Середня тривалість життя людей у цілому 67,3 року, в т.ч. чоловіків - 61,4, жінок - 72,7 р., а середній вік населення району - 37,8 року.
За інтегральним показником стану здоров'я, тривалості життя, серед країн СНД Україна посідає передостаннє (перед Молдовою) місце. Загалом, стан здоров'я населення України можна оцінити як дуже низький. За останнє десятиріччя в нашій країні значно погіршилася демографічна ситуація: скорочується тривалість життя, знижується рівень народжуваності. Репродуктивне здоров'я населення перебуває в стані кризи. Перспективні розрахунки, приблизно на одне покоління, показують, що, ймовірно, населення України до 2006 року зменшиться до 42 мільйонів чоловік.
В Україні спостерігається не лише криза громадського здоров'я, але й відсутність реальних механізмів його зміцнення. Система охорони здоров'я, що сформувалася, спрямована, головним чином, на надання медичної допомоги хворій людині і практично не виконує такої функції, як охорона здоров'я. Надавати якісну медичну допомогу за сучасних високих витратних технологій українська система охорони здоров'я неспроможна, а тому дуже гостро постає потреба перебудови самої системи.
Основна проблема - недостатнє фінансування. У порівнянні з контрольними цифрами Міністерства фінансів України медичні заклади району недофінансовані в минулому році на 260 тисяч гривень, а в нинішньому - більше ніж на 400 тисяч.
Щодо кадрового забезпечення, то в районі на сьогодні не вистачає 15 лікарів різного профілю. У багатьох ФАПах працюють пенсіонери.
Випускники медичних навчальних закладів їхати на роботу в села відмовляються. Райлікарня не отримувала нового медичного обладнання більше десяти років. По забезпеченості автотранспортом займає останнє місце в області. Майже рік працює одна машина "швидкої допомоги" з двох необхідних.





Скільки нас?

ДБАЙМО І ПРО МАЛИХ, І ПРО СТАРИХ

У 56 населених пунктах району проживає 24,6 тис. чоловік сільського населення і 21 тисяча - міського. У 16 маленьких селах живе по 100 і менше осіб.

Сім'я - фортеця моя?

У першому півріччі нинішнього року на Менщині народилося 156 дітей. Це приблизно 9 класів по 17 учнів, або 5 класів по 30 учнів. Якщо у 1990 році загальна кількість дітей становила 10072 особи, то торік - 6892. Кого ж у майбутньому будуть навчати вчителі? Хто ходитиме до дитсадка через 5 - 6 років? До речі, на 2700 чоловік населення Макошинської дільниці у першому півріччі цього року народилося четверо малят.
Ні для кого не секрет, що з кожним роком усе менше жінок відважуються народжувати другу або третю дитину. Це ж у яку суму обійдеться придбання усього необхідного для пологів? А ще ж - пелюшки, коляска, ліжечко і т. п. Ось і порахуйте, скільки коштує народження дитини. Не вистачить ніяких декретних і соціальних допомог. А що чекає батьків згодом? Щорічна підготовка до школи, навчання у вузах… От і чуєш від жінки: краще я одного до пуття доведу…
А що ж багатодітні родини? Частина з них - це асоціальні сім'ї, де нема ніякої мови про планування сім'ї, батьки в них не займаються вихованням дітей, ведуть аморальний спосіб життя. Ніде не працюючи, фактично пропивають соціальну допомогу на дітей.

Старість - не радість

На жаль, зростає у районі, як і по всій Україні, смертність. Якщо у 1990-му році померло 788 жителів району, то у минулому - 1042 особи. Коли у будь-кого запитати, якою їм бачиться старість, відповідь, певно, буде однозначною: захищеною. А це значить: достойна пенсія, гарантована медична допомога. А хіба це повага, захищеність, якщо у наш час люди у задесенських селах не можуть купити хліба? Магазин не працює, а підприємцям хутори з їх жителями не треба.
Для людей пенсійного віку характерне, з медичної точки зору, збільшення кількості хронічних захворювань з частими загостреннями і ускладненнями, нетиповим перебігом і довгим періодом одужання. Наприклад, в Остапівці проживає 140 жителів, з них - 7 дітей, 87 пенсіонерів і 17 осіб - люди старші 80 років. Під час профілактичних оглядів тут виявлено 111 хворих. Серед пенсіонерів нема жодної здорової людини.
Враховуючи структуру населення, демографічну ситуацію, настала потреба організації соціального відділення, соціальних ліжок для довгострокового лікування і нагляду за хронічними хворими, які частково або повністю втратили рухову активність, здатність самообслуговування.

Н.КОРНІЄНКО, ГОЛОВНИЙ ЛІКАР МАКОШИНСЬКОЇ РАЙСІЛЬЛІКАРНІ № 2, ДЕПУТАТ РАЙОННОЇ РАДИ, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПОСТІЙНОЇ КОМІСІЇ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ, СІМ'Ї ТА МОЛОДІ.