Збори у Синявці пройшли на «високому градусі»Кажуть, скільки людей – стільки й ідей. А на зборах у Синявці, куди прийшло близько півсотні місцевих жителів, різних точок зору, пояснень, питань, критичних зауважень та ідей було, мабуть, ще більше.

У шість разів

Синявка – село не маленьке, однієї тільки ріллі понад чотири тисячі гектарів. У підсобних господарствах місцевих жителів – півсотня тракторів, сім комбайнів, 55 коней.

Півтора десятка малечі відвідують дитсадок, 75 школярів «гризуть» граніт науки у Синявській школі.

Але незавидна доля більшості українських сіл відчувається і тут: із 629 будинків пустують 62. Та і кому їх заселяти, адже минулого року вітали із одруженням лише одну пару, а померло 13 людей (у 6,5 раза більше, ніж народилося).

Земля, гроші і горілка

Синявські землі орендують фермери Віктор Ковбаса, Володимир Сіроокий, СТОВ «Олстас-льон», ТОВ «ВАГРО», СТОВ «Сновське», агровиробник із Стольного Володимир Костенко та інші. Добре, що рілля не гуляє, та й власники паїв копійку мають. Однак і тут непорозуміння виникають: 72 га землі (25 паїв) мають багато долин та низинок, отже складні в обробітку, рано не виореш. Орендар не вдоволений, власники цього поля не можуть отримати оплати. Після зборів сільська рада шукатиме вихід із цієї ситуації, можливо, за рахунок земель запасу.

Складно із коштами – ті ж проблеми із Держказначейством, коли гроші на папері є, а використати їх не завжди виходить. Тому ремонт дорожнього покриття, Будинку культури та інші роботи залишається тільки планувати на майбутнє. А ще й «зависло» 36 тисяч гривень боргу за модульну котельну дитсадка.

Дільничний інспектор Дмитро Шишига поскаржився на слабку допомогу міліції місцевих жителів. Адже трапляються і бійки, і горілчане море широко розлилося (викрик із залу: «Дожилися, що вже й педагоги самогонкою торгують!»), і багатолюдне сімейство ромів, що недавно переїхало до села, кажуть, бешкети вчиняє. Усі невдоволені, а от заяву написати чи свідком бути ніхто не хоче.

Немов підтверджуючи слова міліціянта, на трибуну згодом намагався вибратися «готовий» молодик. Він хотів виступити «від алкоголіків Синявки». Насилу дільничному вдалося вгамувати «оратора».

«А ви – Янукович…»

Досить жорстко критикувала на зборах діяльність сільського голови Володимира Антоненка група місцевих жінок на чолі з депутатом районної ради Антоніною Авраменко.

Спитали вони з очільника громади і за недоцільне, на їхню думку, використання коштів, і за не відкритість дій сільради. Поцікавилися про подальшу долю несправного пожежного автомобіля («щоб не на металобрухт») та чи не з дозволу голови розбиралася будівля гаража. Закидали Володимиру Леонідовичу порушення графіку роботи і цікавилися скільки коштів він отримує.

А коли голова назвав невдоволених місцевою опозицією, то спересердя взагалі заявили: «Якщо ми опозиція, то ви – Янукович місцевий».

Володимир Леонідович намагався, як міг, відповідати на незручні питання.

Ложка меду

Але у кожної медалі дві сторони. На діжку дьогтю невирішених проблем, звичайно, є у Синявці і своя ложка меду. Адже працюють дитячий садок «Дзвіночок», лікарська амбулаторія з трьома медичними працівниками («Ще б стоматолога нам, взагалі було б добре», – кажуть селяни).

Очільник Будинку культури не дарма зарплату отримує (мають грамоти за художню самодіяльність), бібліотечний фонд – 14 тисяч книжок.

Гідрант для заправки пожежного автомобіля встановлено, щоб вогнеборці понад річкою глибоких місць не шукали. Діє та розвивається жіночий клуб за інтере­сами «Господарочки». Навіть місцева футбольна команда планує міні-турнір з Волосківцями та Городищем.

Багато корисного для села зроблено керівником СТОВ «Олстас-льон» Станіславом Котенком, добрим словом його і в дитсадку, і в школі згадують. От і цього разу він запропонував відремонтувати пожежний автомобіль, щоб захищав Синявку і Городище, та утримувати водія за свій кошт, а також пообіцяв допомогти з машиною для ритуальних послуг.

Підвів риску своїм виступом гість зібрання – голова районної ради Володимир Невжинський.

– Збори непрості, але я не приїхав, щоб бути суддею, – зауважив Володимир Михайлович. – Головне, щоби усі почули одне одного і разом долали проблеми, бо без цього позитивних змін не буде.

Коментарі закриті.