Спробував записати чергові збори “Менської сотні”, котрі відбулися 31 березня. Не дозволили…

Виникає питання – чим насправді є “Менська сотня”?

Припустимо, що вона є, як і записано в Статуті, громадською організацією:

1.5. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «МЕНСЬКА СОТНЯ» створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про громадські об’єднання», іншими законодавчими актами та цим Статутом.

Що ж, давайте відкриємо Закон України «Про громадські об’єднання»:

Стаття 3. Принципи утворення і діяльності громадських об’єднань

1. Громадські об’єднання утворюються і діють на принципах:

6) прозорості, відкритості та публічності.

7. Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об’єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об’єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов’язок громадського об’єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об’єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.

Не Трегубенка інформують, не журналіста – громадськість. Саме в цьому і було відмовлено. Мені, як громадянину, діяльність “Менської сотні” мало цікава. Але я вкрай зацікавлений в тому, щоб громадська організація діяла саме так, як і має діяти громадська організація. Ось чому після відмови зборів “Менської сотні” від публічності своєї діяльності я покинув зібрання.

То ж чим насправді є “Менська сотня”? І які насправді цілі перед собою ставить? І що є головним результатом її діяльності – прибраний пляж чи політичні посади для своїх очільників, членів та спонсорів?

Якщо хтось з колишніх чи нинішніх членів “Менської сотні” побажає розповісти про це, то я готовий зустрітися і записати відповіді на ці та інші питання.