praporШановні жителі Менського району!

Триває протистояння на сході Україні. І, на жаль, з кожним днем воно набирає оберти. Наші хлопці, які ще недавно жали-сіяли хліб на селі чи навчали наших дітей у школах, тепер змушені боронити рідну землю від «смугастих» загарбників – терористів, сепаратистів, варварів. А якщо точніше – від путінських найманців, які віднедавна навіть не приховують свого походження.

Більше того, Путін підтримує їх не лише озброєнням, а й справжніми російськими військовими строковиками та контрактниками. При цьому цинічно брешучи всьому світові і своєму народу, зокрема, про якийсь «громадянський конфлікт» на сході України, буквально «відморожуючись» від тих подій, які відбуваються насправді. А це вже переходить будь-які межі. Це вже реальне вторгнення, що потребує адекватної відповіді Збройних Сил України. Це війна.

Україна не розпочинала цю війну. Вона нам не потрібна, але нав’язана Україні російським імперіалізмом, який сприймає незалежність нашої держави як власну поразку. І тому методично, крок за кроком упродовж 23 років незалежності знищував нашу державу в економічному, духов­ному, культурному та суспільно-політичному плані. А віднедавна зазіхнув на територіальну цілісність – Автономну Республіку Крим, Донбас… Що далі – Київ та вся Україна?

Чи, може, хтось думає, що Путін зупиниться? Ні, сам не зупиниться. Треба зупиняти! А для цього потрібно не ховатися по задвірках, а об’єднуватися-мобілізовуватися.

Віримо, що у кожному громадянину України живе патріот нашої держави, але схоже, що у декому він просто спить. Шановні, час прокидатися! Прийшов час боронити нашу рідну Україну.

Згадайте слова Гімну: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу». То, може, не в грошах щастя, а істинною цінністю роду людського є Свобода. І якщо вам не важлива свобода власна, то задумайтеся про свободу дітей і внуків. Де та як вони житимуть? Чи в омріяній Шевченком «сім’ї вольній новій», чи під гнітом імператора Путіна, котрий понабудовував собі палаців по всій Росії, а поруч у селах нема ні газу, ні електрики, ні доріг.

Яку реальність ви обираєте для свої дітей: вільну європейську країну чи імперію зла? Замисліться, часу дуже мало – ворог вже лізе через лінію кордону, і якщо його не зупинити на Донбасі, то вже завтра путінські танки безкарно сунутимуть менськими дорогами на такий ненависний Путіну Майдан.

Жахливі новини приходять зі сходу України, але набагато жахливіша брехня. У той час, коли справжні сини України, не шкодуючи себе, боронять нашу з вами Батьківщину, дехто навіть на території Менського району допомагає сепаратистам, дезінформуючи людей щодо великої кількості загиблих та поширюючи інші неправдиві чутки. Хочемо попередити таких громадян, що нічого доброго це не принесе ні їм особисто, ні оточуючим. Натомість нагадаємо про кримінальну відповідальність за допомогу сепаратистам. Поширюючи брехню, ви стаєте на бік ворогів України.

Горе не оминуло рідної Менщини, назавжди забравши героїв-соколят у згорьованих батьків. Їхні сини – сини України навіки спочили на землях Донбасу, віддавши життя за нашу з вами свободу і незалежність.

Пам’ятаючи про це, Україна ховає своїх воїнів як героїв. Натомість Росія просто зариває своїх солдат як безхатченків, ще раз доводячи варварську сутність її очільників, котрі не гребують нічим заради власної наживи та химерних амбіцій. Адже Росія офіційно не веде війну, обманюючи увесь світ, своїх громадян, своїх солдат і їхні сім’ї.

Ситуація дуже складна, але не слід опускати руки, панікувати та сіяти хаос. Адже це на руку агресорові, бо в сучасному інформаційному світі дезінформованість і паніка однієї сторони – це подарунок для перемоги стороні іншій. Повірте, посадові особи на найвищому рівні вишукують шляхи розв’язання конфлікту. Однак треба тверезо розуміти, що Росія до війни з Україною готувалася десятиліттями і перемогти її за лічені дні просто не можливо.

Закликаємо усіх до боротьби – планомірної та системної підготовки до оборони. При цьому не ставимо за самоціль відправку кожного в зону АТО, проте, повірте, що під кулями та снарядами життя набуває абсолютно нового сенсу, а більшість його сучасних «цінностей» виявляються просто нікчемними. Не заради грошей і слави їдуть туди наші хлопці. Хто не вірить – поспілкуйтеся з учасниками АТО, вони вам відкриють очі.

Звертаємося до кожного військовозобо­в’язаного: краще бути мобілізованим, навченим і озброєним. Дай Боже, це не знадобиться, але бути готовим життєво необхідно.

З повагою,

Віктор ПАВЛЮК, підполковник, військовий комісар Менського районного військового комісаріату.
Геннадій ПРИМАКОВ, перший заступник голови Менської райдержадміністрації.
Анатолій СКИБА, голова координаційної ради з підтримки військовослужбовців.

Коментарі закриті.