У Менської громади було два шляхи. Або розвивати громаду на благо всіх і кожного, або знайти собі якогось захребетника і всі ресурси спрямовувати на задоволення його матеріальних забаганок та амбіційних заморочок.

Вибрали друге, обравши Примакова Менським міським головою. У результаті інтереси громади виявилися підміненими інтересами Примакова. Його благо стало головною метою діяльності Менської міськради під його ж керівництвом. Розквітла корупція, зловживання, культ особи тощо. В результаті отримані на розвиток децентралізації ресурси виявилися розбазареними, район втрачено.

Суди переповнені кримінальними справами як щодо самого Примакова, так і його підлеглих. Замість об’єднання різних політичних сил і структур заради розвитку започаткувалося протистояння, ворожнеча. Тимчасово обраний для виконання волі громади посадовець почав перетворюватись в якогось вождя Менської ОТГ!

У власних інтересах Примаков знехтував не тільки інтересами громади, а й політичної сили, котра привела його на посаду міського голови. Прагнучи зберегти свою зверхність в Менській ОТГ, він, не вийшовши з Радикальної партії, подав документи на посаду міського голови від “Рідного дому”.

На цей раз зневажливе ставлення до закону та прагнення одночасно сидіти на декількох стільцях підвело Геннадія Примакова – комісія проголосувала за його зняття з реєстрації в якості кандидата.

Згідно із законами і моральними нормами цивілізованого світу, коли проти посадовця порушена кримінальна справа, тим більше за корупцію, таку людину відстороняють від виконання службових обов’язків до того часу, доки не буде доведено повну її доброчесність. У нас Примаков уже роками залишається міським головою, всіляко затягуючи судовий процес та породжуючи своїм керівництвом все нові й нові кримінальні справи в міськраді.

Зняття Примакова з реєстрації з одного боку відкриває громаді шлях до розвитку з новим, доброчесним головою ОТГ, а з іншого дозволить Примакову почати регулярно відвідувати судові засідання і врешті-решт таки завершити багаторічний серіал судових процесів.

Намагання Геннадія Анатолійовича згуртувати суспільство на захист себе і своєї антисуспільної діяльності від закону цілком зрозуміле. Але я сподіваюся, що більшість наших людей постарається захистити інтереси громади, тим самим захищаючи інтереси кожного, а не тільки інтереси Примакова.

Коли йде мова про порушення закону, то справа має вирішуватися в суді, а не на площі. А на мітингу доречно прохати правоохоронні органи та суд якнайшвидше дати оцінку всім діям Примакова і його підлеглих в межах вже відкритих кримінальних проваджень.

Ще раз озвучу свою позицію – головною цінністю є громада і її інтереси, а не інтереси окремих, тимчасових посадовців, котрі себе відчули вже довічними зверхниками людей.