uran

Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Президента похвалив лідер наймогутнішої країни світу. Опозиція змогла в чергове оголосити про здачу національних інтересів. А чим насправді є рішення Віктора Януковича віддати високозбагачений уран?

Розчепили першими

Дзвінок мобільного. Урчання комп’ютерного процесора. Диск в плеєрі. Піца в мікрохвильовці. В країні, де вмерла науково-популярна журналістика, більшість з нас не підозрює, що всі ці частини нашого життя – діти та онуки ядерної фізики.

Ще стоїть у Харкові пам’ятник на честь першого у світі розщеплення ядра атому, зробленого в 1932 році у фізико-технічному інституті. Ще викладає в славетному місті професор Залюбовський, за посібниками якого вчилися покоління радянських фізиків-ядерників. Ядерна фізика може все – навіть визначити час приходу на нашу вулицю неандертальців. Але для того, аби наука вирішила наші повсякденні проблеми, про неї варто згадувати не лише у зв’язку зі здачею урану.

Для чого цей уран потрібний?

Коли фізики говорять «високозбагачений», а політики – «бойовий»  уран, людина, далека від науки, може уявити речовину, що загрозливо мерехтить і пускає бульбашки у темряві напівзакинутого складу зі знаком радіації і гербом СРСР. Насправді, це 75 кілограмів порошку і скрапу чорного кольору, навколо яких – зони охорони зі зростаючим рівнем доступу і правилом двох осіб. Плюс відеокамери, що цілодобово транслюють картинку в штаб-квартиру МАГАТЕ.

«Високозбагачений» та «бойовий» насправді означає чистий. Поклади урану на планеті величезні. Він присутній у чотирьох видах відкладень і більш ніж у десяти мінералах. Але скрізь – як домішка. Щоб його видобути, треба роздробити руду, багато разів промивати кислотами, випаровувати, крутити у центрифузі – неможливо описати усі операції для відокремлення інших елементів.

Відділити уран-235 від урану-238 – це окреме надзавдання. Як воно вирішується? Хай пробачать нас ядерні фізики, але примітивно це можна описати так – величезної сили центрифуга тисячами обертів «видуває» з урану важчий 238-ий, залишаючи цінний 235-ий.

Саме в урані-235 створюється ланцюгова ядерна реакція, коли ядра діляться у геометричній прогресії. Саме за це його використовують в ядерних реакторах і атомних бомбах.

Це, до речі, не робить уран-238 «нецінним». Потенційно він ще важливіший для людства, бо є основою реакторів на швидких нейтронах, які можуть стати наступним поколінням атомної енергетики.
Для нас він має особливе значення. Ми – шоста країна у світі за розвіданими запасами урану. Якщо навчимося використовувати його можливості, запитання «Чим платити за газ?» зникне. Про газ та нафту взагалі не треба буде думати. І це не фантастика.

«Перехід на новий тип реакторів, у яких використовується не тільки     уран-235, а й уран-238, на тисячоліття забезпечить Україні енергонезалежність». Так написали в огляді майбутнього ядерної енергетики ще живі ікони нашої науки Борис Патон, Віктор Бар’яхтар, Олександр Бакай та Іван Неклюдов.

Але треба розуміти одне. Шлях до нових реакторів лежить через відкриття фізиків-теоретиків та експерименти на реакторах та прискорювачах у лабораторіях. Чим вони займаються? Фізики-теоретики зараз слідкують, чи сплатить Україна внесок, щоб брати участь у проекті CERN. Це розташований поблизу Женеви один з найбільших у світі центрів фізики. Про його роботу більшість з нас знає хіба що з анекдотів та страшилок про адронний колайдер.

Що з фізичними експериментами? В їхньому епіцентрі – тому самому Харківському фізико-технічному інституті зараз очікують, чим обернеться рішення віддати запаси урану-235.

Що ми втратимо?

«Отримання високозбагаченого урану – це найбільший виклик для терористичної організації, що прагне створити імпровізовану ядерну бомбу». Так оцінює роль бойового урану Білл Поттер – один з провідних у світі експертів з ядерної безпеки.

Звісно, повернення до ядерного клубу України, яка позбулася більш ніж 1 600 ядерних боєзарядів, – це не проблеми лише технологій. Хто нас туди пустить?! Двері до клубу зачинені, хоча стукаються до нього десятки країн. Відкрити їх здатна лише держава з величезною вагою у світі: у геополітиці, озброєннях та економіці.

Але як стати такою країною, не розвиваючи ядерну фізику, що відкриває небачені можливості в енергетиці, медицині, високих технологіях – та в усьому, аж до сільського господарства?

інфографіка
Наскільки відмова від високозбагаченого урану обмежить можливості для фізичних експериментів? Ми усвідомлювали, що офіційно науковці не стануть критикувати рішення, яке ухвалено президентом, підтримано Радою національної безпеки та оборони та освячено Академією наук. Тому «Свідомо» звернулося по допомогу до кількох провідних фізиків з проханням дати відповіді на ці запитання людям. Вони у свою чергу провели інтерв’ю зі своїми колегами. Ось що вони встановили.

На експерименти, що зараз проводяться (точніше сказати – ще якось проводяться) в наших інститутах у Харкові, Києві та Севастополі, передача урану-235 прямо не вплине. Але втрату унікального матеріалу, що створює потужний потік нейтронів та здатний розпадатися на елементи в десятки разів дорожчі за золото,  важко переоцінити.

– Ви не зможете перевіряти, як, наприклад, поводять себе матеріали в умовах інтенсивного нейтронного або електромагнітного опромінювання. Тобто, ви не зможете відкривати нові властивості матеріалів – від металів до тканин тіла. Ви різко обмежуєте можливості для експериментів по створенню нових видів реакторів. Ви опинитеся у становищі художника, якому дали малювати картину синім та червоним пластиліном. Малюйте! – роздратовано заявив один з фізиків-атомників.

Ще один факт. Відновити запас урану-235 навіть для наукових досліджень – завдання рівня створити ядерну зброю. Хто це дозволить? Ядерні держави на чолі із США та Росією обрали курс на концентрацію усіх розробок у себе. Ідея Америки полягає у тому, щоб ядерні реактори створювалися і продавалися централізовано державами-ядерними виробниками. А відеокамери та інспектори МАГАТЕ слідкували б, щоб реактори не перетворювали на зброю. Це зменшує ризик потрапляння радіоактивних матеріалів у руки терористів. І збільшує прірву між рівнем сучасної королеви наук в ядерних і неядерних країнах.

І ще факт. Отримати дозволи на збагачення урану – дуже важко. Але інше надзавдання – це створити потужності для такого збагачення. Це сотні мільярдів доларів. Набагато більше знижки на російський газ, яку отримала нова влада в обмін на 25-років флоту у Севастополі.

Що ми здобудемо?

Схвалення з боку Сполучених Штатів. «Президент Обама привітав рішення України як історичний крок і підтвердження українського лідерства у створенні ядерної безпеки». Це слова зі спільної заяви Барака Обами та Віктора Януковича після зустрічі 12 квітня. Прийом президентом наймогутнішої країни нового українського лідера відбувся якраз після оголошення Януковичем рішення передати високозбагачений уран.

– Американці пообіцяли нам нову установку для дослідів з низькозбагаченим ураном, – заявив «Свідомо» один з учасників засідання РНБО, на якому вирішувалося, чи віддавати уран. – Причому ми домовилися, що передача буде покрокова – щоб не було обману.

Чи це достатня вигода? Америка більше 10 років домагалася розставання України з ураном-235. У 2004-ому президент Леонід Кучма теж збирав Раду нацбезпеки з цього приводу. І вирішив відмовити. Аргументи були: уран надійно зберігається і він потрібен нам самим для наукових досліджень. Не віддавав уран і Віктор Ющенко.

Аналізуючи цю тему, експерт ядерної безпеки Білл Поттер написав дослідження «Важкі випадки». Ними він назвав Україну з харківським ураном і Білорусь, де в науковому центрі у Соснах зберігається 40 кіло бойового урану. Дослідник запропонував умовляти Україну наступними аргументами: списання державних боргів, постачання ядерного палива, фінансування поїздок та роботи науковців у провідних фізичних центрах та допомогою домогтися кращої ціни на газ.

Що з цього ми отримали?

– Вагонку білу для коридору, а то страшно дивитися, – поділився планами покращення лабораторії один з провідних фізиків-атомників. Два роки тому він повернувся з ядерного центру у Сакле під Парижем – працювати у своїй країні. Отримує 2 400 гривень зарплати. Вклав вдесятеро більше своїх грошей в умови роботи.

– Нагрівачі, проводку поміняли. Двері купив. Холодильник, унітаз.

Коментарі закриті.