Менські репери з гурту ViDiMo («Відімо») своєю працьовитістю не відстають від світових зірок. А інколи їх і випереджають. Усього рік минув відтоді, як «Наше слово» повідомило про народження та перший сольний концерт ViDiMo, а всі свої плани хлопці втілили в життя: і кліп зняли, і перший альбом випустили тиждень тому. Навіть більше того – своїми піснями хлопці підкорили столичну публіку.
Обійшлися без спонсорів
– Ми писали пісні про наші історії, – розказує учасник гурту Дмитро Назаренко. – На підготовку альбому пішло близько кілограма кави, бо вночі думки краще йшли.
– Спонсорів ми не любимо, – додає Віталій Гречуха, – тож записували альбом повністю своїм коштом. Якщо скласти всі витрати разом, то він нам обійшовся майже у дві з половиною тисячі гривень. З дисками, дизайном для обкладинки та друком нам допоміг салон «Цифрове фото» Івана Шульги, за що ми дуже вдячні. Плануємо розтиражувати сто компактів. Декілька лишити собі, решту – продавати через інтернет. А ще наш альбом буде у вільному доступі у світовій мережі.
– Записували пісні на двох студіях у Чернігові, – розповідає Єгор Іллюшкин, котрий співпрацює с гуртом. – Допомагали наші друзі. Звичайно, над альбомом багато роботи. Для однієї пісні нам гітару записував рокер. Познайомилися з ним в інтернеті. Йому просто сподобалася наша творчість, і він нам допоміг.
– Ми писали альбом не для того, аби перед кимось хизуватися чи заробити гроші, – запевняє Дмитро. – Просто хотілося показати, що ми все-таки щось можемо.
Наковтався крові
Минулої осені кліп на пісню «Час як пісок» підкорив простори інтернету.
– Ніхто і не очікував, що у нас так добре вийде, – розповідає Дмитро Назаренко. – Спочатку це був лише маленький проект. Я звернувся до Олексія Прищепи, з яким ми до того і знайомі не були. А також заінтригували Василя Рака. Потім познайомилися із Володимиром Кутіком, котрому також сподобалася наша задумка, і він став одразу підкидати ідеї. Разом придумали сценарій, на ролі у кліпи запросили друзів. Дівчата попрацювали над нашим гримом.
– Звичайно, до зйомок поставилися дуже серйозно, але й насміятися було з чого, – зізнається Віталій. – Наприклад, коли знімали сцену, як дівчина падає, наша акторка Ксенія Зезуль ніяк не могла відвести очей від Володимира Кутіка, який її на ремні опускав. У тих сценах кліпу, де потрібна була кров, використовували свинячу. Ох і наковтався я цієї крові, коли з першого дублю ніяк не виходило.
ViDiMo і Гоша
– Я не є третім учасником гурту, але ми разом працюємо, – розповідає Єгор Іллюшкін, він же Гоша. – Нині у нас уже три спільні пісні та маю три свої власні. Ще декілька років тому ми і подумати не могли, що будемо разом працювати. Коли наш спільний знайомий запропонував мені піти на концерт, я нехотя згодився. Послухав пісні, поспілкувався із хлопцями і сам почав писати тексти. Взагалі у мене в житті пройшов переломний момент, який і підштовхнув мене саме таким способом виражати свої думки.
– Нині Діма пише мені музику, я з ними читаю реп, – каже Єгор. – Дебютував у себе в Чернігівському кооперативному технікумі, де навчався. У нас проходив конкурс «Містер технікуму» і мене запросили заспівати. Перший раз тримав мікрофон на сцені, нервував, звісно. А після концерту до мене підійшов Михайло Пронін, що працює на телеканалі «Новий Чернігів». Йому сподобалася пісня і він запропонував відзняти кліп. Вже готовий і сценарій, і всі розробки. Поки що тільки часу не знайшли.
Столиця прийняла
– Узимку через своїх знайомих я домовився про виступ у київському нічному клубі «Форсаж», – розповідає Віталій. – Дуже вразило те, що ми приїхали з невеличкого містечка, людей з Мени в нічному закладі було всього чоловік десять, а приймали нас так тепло і радісно, як ніколи. Людям сподобався наш виступ та пісні, а значить, ми все-таки молодці!
– Узагалі відпочили ми тоді класно, – додає Єгор. – Одне тільки не сподобалося – столичні дівчата надто неприступні і агресивні. Ніби зірки собі на чоло почіпляли – і не підходь!
– У своїх піснях інколи застосовуємо і лайливі слова, тому часто не можемо виступати там, де хотілося б, – зізнається Дмитро, – Декілька разів навіть переписували пісні, щоб заспівати. Саме так було на презентації кліпу в кінотеатрі «Берегиня». Також планували зробити презентацію нашого альбому, але з нами не захотіли працювати. Керівництво закладу, де хотіли винайняти приміщення, просто побоялося, що йому добряче влетить, якщо хтось дізнається про непристойні слова у наших піснях. Наступний альбом плануємо зробити пристойним і трохи іншого спрямування.
