Цими днями до «Нашого слова» зателефонували колеги з київської газети «Взгляд». Їм терміново потрібно було фото стольненського собаки Дозора, в якого відпав язик і виріс новий.

Собака родини Сподаренків зі Стольного цього літа через свою біду стала справжньою «зіркою». Одна з обласних газет присвятила Дозору розлогу публікацію. Тему підхопили інтернет-сайти. А це вже й столичний «Взгляд» упав на скромного сільського пса.

Передісторія така: молодий собака, мабуть, кісткою поранив язика, травма стала причиною відмирання тканин. Вколотий ветеринаром антибіотик не дав зараженню поширитись на весь організм, але життєво важливий орган тварина втратила. Згодом виявилося, що язик знову почав відростати.

­– Поки швидко ріс собака, доти і язик у нього ріс хутко, – розповідає господар Олексій Сподаренко. – А це вже собака виріс, то, мабуть, язик таким і залишиться, трохи вкороченим. Їсть він усе, зі своїми собачими обов’язками справляється. Ото тільки іноді обслинюється – облизуватися ж нічим.

Дозор, відчуваючи, що мова про нього, старається з усіх сил – і на задні лапи стає, і хвостом крутить, і підвискує. Де й поділося грізне «гав-гав!», яким зустрів нас, чужих, спочатку.

Сіро-попелястий нащадок породистої лайки і простого дворняги, коли підтанцьовує на двох, не набагато нижчий мого зросту, і таки ж по собачому красивий.  Не даремно господар його жалів, зі шприца молоком годував, поки виходив!

– Вам така увага до вашого вихованця ще не набридла? – запитую в Олексія Івановича.

– Та нічого, – відповідає, – про нього свої сільчани хіба інколи перепитають, а журналісти не кожен день бувають.