babusia

Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Нова влада зобов’язала підприємців додатково платити не менше 200 гривень до Пенсійного фонду. Логіка проста: якщо ви претендуєте на хоча б мінімальну пенсію, платіть хоча б мінімальний внесок. Пенсійну систему справді треба рятувати. Але виникає інше логічне запитання: чому влада не почала з тих, хто отримує величезні пенсії?

Дірка у Фонді

– Попередники залишили нам колосальний розрив доходів і видатків Пенсійного фонду, – скаржився прем’єр Микола Азаров на першому у липні засіданні уряду. Пішла вже друга сотня днів, як крісло прем’єра його, але новий власник не припиняє згадувати помилки попередниці.

За урядування Юлії Тимошенко дірка у пенсійній системі справді збільшилася до рекордних розмірів. Минулого року Фонд не зібрав третину грошей, потрібних для виплат нинішнім пенсіонерам. Як повідомило «Свідомо» компетентне джерело, Фонд досі не повернув 22 млрд. гривень, які йому перед президентськими виборами позичив уряд. Тоді у фонді навіть миші вішалися, хоча від виборців це приховували.

Звідки виникла дірка? Проблема народилася ще в радянські часи внаслідок старіння населення. За останньою оцінкою європейського аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки, зараз 26% жителів України – пенсійного віку. Кожні 100 платників пенсійних внесків утримують 90 пенсіонерів. Але 2050-го року вони мають утримувати вже 125 пенсіонерів. На той час 38% населення України буде за 60!

«Неможливо» – це слово найчастіше зустрічається в прогнозі Блакитної стрічки щодо майбутнього пенсійної системи. Насамперед, неможливо буде зберігати пенсії хоча б на нинішньому рівні. Якщо нічого не міняти, розрахували у центрі, середня пенсія у 2050 році буде лише 28% від середньої зарплатні. Зараз – це 40%.

Ось чому економісти вже багато років радять політикам рятувати пенсійну систему. Припинити підвищувати пенсії, коли їх немає чим платити. Збільшити пенсійний вік – спочатку для жінок, які нині стають пенсіонерками на п’ять років раніше за чоловіків. Обмежити ранній вихід на пенсію. І скоротити так звані спеціальні пенсії, які є найвищими у депутатів, прокурорів та суддів.

Політики багато років пропускали це повз вуха. У своїй передвиборчій програмі Віктор Янукович теж вкрай обережно підбирав слова про пенсії.

Що перед виборами обіцяв їх переможець?

president* встановлення мінімальних розмірів пенсій, які забезпечуватимуть базові потреби кожної людини: житло, їжа, лікування;
* підвищення соціальних стандартів для задоволення культурних потреб і можливості придбання товарів довгострокового споживання;
* створення умов для повноцінного відпочинку і туризму;
* захист прав працюючих пенсіонерів.

Була лише одна обіцянка, яка лунала чітко і недвозначно. Кандидат в президенти зобов’язався відмінити пільги при нарахуванні пенсій для високопосадовців.

План є

Єдиний вже ступлений крок – підвищення внесків для людей, які зареєстровані як приватні підприємці. Закон про це було внесено до парламенту урядом Азарова. Наступного дня голосами Партії регіонів, комуністів та Блоку Литвина його було ухвалено. 15 липня президент підписав документ. Тепер усі спрощенці мають сплачувати додатково дві сотні гривень Пенсійному фонду.

У своїй вже президентській програмі Віктор Янукович написав вже більше, ніж у передвиборчій. Так, наступного року передбачено «створення стимулів для пізнішого виходу на пенсію», «початок поступового вирівнювання пенсійного віку жінок і чоловіків», «запровадження накопичувальної системи».

Що саме означають ці слова для людей? «Свідомо» отримало плани, розроблені у Міністерстві праці та соціальної політики. Вони ще не затверджені. Як пояснив один з розробників, обговорення триває на рівні чиновників, політики рішення не ухвалили. Але ось що конкретно пропонується.

По-перше, збільшити мінімальний стаж роботи для одержання пенсії з п’яти до 15 років.

По-друге, з 2012 року почати підвищувати пенсійний вік жінок. Щороку – по півроку. Так, щоб з 2021-го року жінки йшли на пенсію як і чоловіки – у 60.

По-третє, з 2012-го запропоновано частину внесків від тих, кому 35 та менше років, не витрачати на виплати нинішнім пенсіонерам, а зберігати на спеціальних персональних рахунках. Такі рахунки давно відкриті кожному Пенсійним фондом. Але там порожньо – внесків не вистачає навіть на нинішні пенсії. Однак без такого збереження внесків вкрай важко зацікавити людей їх платити. І ще важче – забезпечити їм у майбутньому пристойні пенсії.

Система, за якої частина пенсійних внесків відкладається на майбутню пенсію, дозволяє накопичити та примножити доволі значні суми. Саме вона забезпечує пенсії у більшості розвинутих країн. Нинішня ж наша система – «усе що збираємо – зразу сплачуємо» – в умовах старіння населення гарантує майбутнім пенсіонерам жебрацтво.

За пропозиціями, які є у розпорядженні «Свідомо», з 2012 року на персональні рахунки платників внесків мають відкладатися хоча б два відсотки від того, що вони сплачують. До 2017 ці заощадження пропонується збільшити до семи відсотків від внеску.

Як порахували у Мінпраці, якщо це зроблять, то людина, якій у 2012 буде 35, після виходу на пенсію у 60 років зможе додатково отримувати зі свого персонального пенсійного рахунку 2 354 гривні на місяць. 30-річні за такої схеми накопичать 3 700 гривень щомісячної добавки до пенсії. 25-річні – 5 819 гривень. Ще один плюс накопичувальної пенсійної системи – вона змушує політиків обмежувати ріст цін. Бо якщо він відбувається, знецінюються пенсійні заощадження всієї країни.

Чи буде це зроблено? Давайте слідкувати за долею надвеликих пенсій. Їх скасування теж буде кроком по оздоровленню пенсійної системи. Як і перед виборами, в президентській програмі реформ Янукович знов пообіцяв їх обмежити. Причому вже цього року.

Спецпенсіонери

Інформація про те, скільки в країні налічується пенсіонерів, які отримують великі виплати, традиційно приховується. Але, як і минулого року, «Свідомо» її знайшло. Цього разу допомогла парламентар Леся Оробець. Вона двічі надсилала депутатські запити до Пенсійного фонду з проханням надати інформацію про кількість людей, що отримують підвищену пенсію, та наскільки вона велика. Перший раз Лесі надійшла відповідь без зазначення розмірів пенсій. Після її звернення до Генпрокуратури з проханням розібратися, чому ігнорується депутатський запит, Пенсійний фонд поділився усією інформацією.

Ось лише деякі приклади з неї. Середній розмір пенсії постраждалим від Чорнобильської катастрофи складає 918,47 грн., а виплати пенсіонерам, які працювали в органах державної влади та місцевого самоврядування, – від 2 418 грн. до майже 16 тисяч.

Щоб краще усвідомити ці цифри, треба бачити всю картину. За даними Держкомстату, на початок року в Україні було 13,7 млн. пенсіонерів. Їхня пенсія в середньому складала 999 гривень. За даними самого Віктора Януковича, у 55% пенсіонерів вона складає менше 800 гривень. Зате у 819 депутатів різних скликань середня пенсія – 15 910 гривень.

Позаминулого року уряд Тимошенко обмежив максимальні пенсії своєю постановою. Шість десятків депутатів парламенту пішли до Конституційного суду і домоглися скасування цього рішення. На підставі формальної причини: розміри пенсій не можуть визначатися рішеннями уряду, потрібні закони. Усі депутати були з Партії регіонів. Тепер, коли вони контролюють і уряд, і парламент, а лідер партії працює президентом, у них є всі можливості зробити пенсійну систему справедливою.

Коментарі закриті.