Нещодавно “Наше слово” розповіло про те, як деякі жителі району, повіривши в обіцяні високі відсотки, поклали на депозит чималенькі суми до кредитної спілки «Президент-Клуб». І залишилися ні з чим, мусивши звертатися до суду. Про те, як правильно і безпечно вкладати гроші та отримувати кредити, розповідає голова правління кредитної спілки «Дія» Валентина Пилипенко:

– Справді, деякі обласні кредитні спілки повідкривали в районах філії, що працювали в основному на залученні коштів, а кредитували бізнес чернігівчан. На кошти був попит, люди брали великі кредити на нерухомість, бізнес, техніку. А коли почалася криза, фінансова ситуація бізнесменів похитнулася – дехто став неплатоспроможним. Якщо ж не повертаються кредити, то нема з чого повертати і депозити. Саме заручниками такої ситуації і стали герої публікації «Нашого слова».

«Дія» не дає великих кредитів. І навіть середні позики (від 10 тис. до 20 тис. грн.) складають тільки 9%. А 48% кредитів, виданих минулого року спілкою, – до 1 тис. гривень. Звичайно, більше роботи, але менше боржників.

Головне для нас – стабільність. Тож двох мільйонів гривень активів, які маємо нині, достатньо для задоволення фінансових потреб жителів району. А головне, що гроші наших членів працюють в межах району. До речі, дехто з тих, про кого згадувалося в газеті, є і нашими вкладниками вже багато років. Тільки дякують нам не через газету: «гроші люблять тишу».

Які ж «підводні камені» можуть очікувати на вкладника або позичальника? Нерідко до проблем призводить неуважність самих людей. При укладанні договору потрібно ретельно прочитати усе, а особли­во – надруковане дрібним шрифтом. Приміром, інформацію про те, що фінансова установа може змінити відсоткову ставку, повідомивши вкладника письмово або у телефонному режимі. Як перевірити, чи тобі телефонували? Варто також знати, які ж кошти реально може отримати вкладник після розриву договору.

До речі, інформація для тих, хто вклав гроші протягом останніх шести місяців під великі відсотки. Як пишуть економічні видання, фінансова система країни уже достатньо наповнилася готівкою, тому слід чекати суттєвого зменшення відсотків по депозитах.

Що стосується кредитів, то, приміром, у наших кредитних договорах прописується не тільки відсоткова ставка, а й переплата в сумарному значенні. Обов’язково є помісячний графік розрахунків та можливість дострокового погашення кредиту (це вимоги Нацбанку до всіх фінансових установ). А оскільки проценти у нас нараховуються на залишок суми, то людина сама розраховує, за який проміжок часу вона виплатить кредит, чим суттєво може зменшити суму переплати. Також у спеціально розробленій анкеті кожен член спілки «Дія» прописує, які витрати і доходи має, щоб візуально бачити самому, чи дійсно він платоспроможний. Моя порада читачам: де б ви не брали кредит, звертайте увагу на суму переплати, а не на річну відсоткову ставку.

Коли вам пропонують кредит із пред’явленням лише паспорту та ідентифікаційного коду – подумайте: якщо ви платоспроможні (маєте зарплату, пенсію, авто), то, скоріш за все, покриєте витрати й по тому, хто кредит не сплатить.

Знаю випадок: пенсіонерка з Мени взяла 3500 гривень, за два роки виплатила. А через півтора року отримала судове повідомлення, що за нею рахується борг у сумі 4800 гривень! Інформацію отримати ніде, офіс фінансової установи в Києві. Зателефонували до відділу стягування боргів, там розмовляють, м’яко кажучи, не коректно. Судитися, наймати адвоката (виїзд 800 гривень), їздити на засідання до Києва (разів три доведеться точно) старенькій забракло сил – стала покірно сплачувати. На кілька днів запізнилася, бо лежала у лікарні, – ще 700 гривень прирахували. Ледве, бідолаха, спекалася того кредиту.

Деякі фінансові установи присилають смс-по­відомлення про чергову сплату, людина платить, а потім виявляється, що то були тільки відсотки, а тіло кредиту не зменшується. Результат – штрафні санкції.

Ще випадок, так звані «покупки в групах». Чоловік хотів купити трактор, уклав договір з фінансовим фондом на 30 тисяч гривень. Умови: відсотки малі, гроші обіцяють дати через півроку, а виплачувати треба уже зараз. Чоловік сплачував навіть більшими сумами, а витративши 10 тисяч, зрозумів, що не отримає обіцяного кредиту. Навіть через суд втрачених коштів повернути не можна, бо, виявляється, у договорі було прописано, що то він сплачував добровільні внески, а не розраховувався по кредиту!

Наша спілка вже півтора року займається фінансовою просвітою населення. В офісі «Дії» щодня з 16.00 до 17.30 кожен бажаючий може безкоштовно отримати фінансову інформацію та пораду. Ми завжди раді всіх бачити!

Коментарі закриті.