На початку жовтня черговий спалах африканської чуми свиней (АЧС) зафіксовано у фермерському господарстві «Колос» у Куликівці. Наразі там знищено все свинопоголів’я – майже чотири тисячі тварин. Збитки цього господарства ще й зараз уточнюються. Але АЧС загрожує не лише великим фермам, а й підсобним господарствам.

Невидимий ворог

З африканською чумою свиней жителі Менщини знайомі, деякі наші села уже зазнали цієї біди. Отож, лише згадаймо: АЧС – це невиліковна хвороба, що спричиняє стовідсоткову загибель свиней. Вона надзвичайно заразна, на сьогодні ще не винайдено ні ліків, ні вакцини від АЧС.

В умовах України лише домашні та дикі свині можуть хворіти на АЧС. Усі інші тварини не сприйнятливі до збудника цієї хвороби. Він не передається людині і є безпечним для її здоров’я.

Вірус АЧС надзвичайно стійкий. У трупах свиней він зберігається до десяти тижнів, у м’ясі хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до п’яти місяців, більше трьох місяців – у гною, до чотирьох – восьми місяців – у ґрунті. Залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовищ. Охолодження (особливо заморожування) лише консервує вірус.

Яким шляхом йде біда

Представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Олександр Ревнівцев на кущовому семінарі-навчанні давав рекомендації для власників свиней приватного сектору та господарів мисливських угідь, як уберегтися від АЧС. Чому саме їм? Бо, виявляється, в Україні основними поширювачами цієї зарази є підсобні приватні господарства та хворі й інфіковані дикі кабани.

Приватний господар намагається дорізати своє порося, якщо з ним щось не гаразд, – щоб праця і потрачені харчі не пропали марно. І їсть ту свинину сам, продає на базарі, роздає свіжину родичам, часто-густо – в інші населені пункти, таким чином транспортуючи вірус туди, де його не було. А дикі кабани, мігруючи полями-лісами, розносять заразу саме там. Мисливці, грибники, відпочивальники на взутті та одязі приносять збудника АЧС в населені пункти.

Щодо дикої фауни, – зауважував Олександр Ревнівцев, – то знайте: якщо ви знайшли десь у лісі чи полі один труп дикого кабана, загиблого від АЧС, це означає, що десь неподалік має бути їх ще кілька. Не загинути вони не могли, хвороба шансів їм на це не дасть.

Усе це, за словами представника Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, веде до того, що при збереженні нинішнього темпу розповсюдження АЧС в Україні ми вже за два роки позбудемося 40 відсотків свинопоголів’я в країні.

Не буде свідомості – не буде й сала

Найпершим заходом біобезпеки в особистих підсобних господарствах та на дрібних спеціалізованих підприємствах є якнайшвидше звернення до ветеринарних спеціалістів при будь-якому захворюванні свиней. Як наголошував Олександр Ревнівцев, самостійно диференціювати АЧС неможливо. Підтвердити чи спростувати зараження можна лише лабораторно, причому зразки для досліджень має відбирати спеціаліст із дотриманням усіх необхідних для цього вимог.

Не менш важливо не купувати поросят на стихійних ринках. І правильно їх доглядати: мати спеціальний комплект робочого одягу і взуття, в якому слід поратися вдома. Зробити найпростіший дизбар’єр біля вхідних дверей сараю (згодиться чимала ганчірка, просочена розведеною у відрі води пляшкою «Білизни»), згодовувати лише проварені корми.

І ще один момент, на який варто звернути увагу. Як відомо, зараз господарю відшкодовується вартість свиней, яких вилучили з метою знищення. Але це відшкодування буде тільки тоді, коли ви звернетеся до ветспеціалістів, лише запідозривши про неблагополуччя. Якщо ж у вашому господарстві від АЧС уже загине все поголів’я «п’ятачків» і ви їх відвезете у канаву за городи, отримаєте не компенсацію, а кримінальну відповідальність.

Клінічні ознаки АЧС (проявляється за 2–12 днів)

Слабкість і параліч тазових кінцівок, хитка хода, іноді пронос кров’ю, частіше закрепи, розкручений хвіст, підвищена температура. Хворі тварини переважно лежать. Крововиливи на шкірі внутрішніх поверхонь стегон, на животі, шиї. Криваві, серозні чи серозно-гнійні виділення з носа та очей, слизові оболонки очей червоні та запалені. Швидке утруднене дихання. Кашель, сильна спрага, блювання.

Коментарі закриті.