Відповідь на поставлене у заголовку питання проста – відвідати Львів. Західна столиця – по-справжньому європейське місто з самобутньою історією, неповторною архітектурою, цікавими традиціями і дивовижною атмосферою.

Личаківське кладовище з місця захоронення померлих давно вже перетворилося у музей під відкритим небом і має офіційний статус історико-культурного музею-заповідника. Тут знайшли останній спочинок багато видатних українців – Іван Франко, Григорій Тютюнник, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк (автор славнозвісної «Червоної рути»), Ігор Білозір… Як не дивно застосовувати це слово щодо кладовища, але воно є живим свідченням історії не тільки Львова, але й України. А численні пам’ятники – справжні витвори мистецтва.

Кава – у місті Лева це справді культовий напій. Самі львів’яни кажуть, що вона має бути «чорна, як ніч, гаряча, як поцілунок, гірка, немов розставання». Саме такий напій можна спробувати у численних маленьких і затишних кав’ярнях. Узагалі весь центр міста, здається, просякнутий ароматом справжньої чорної кави. А різноманітність приготування напою просто вражає. Можна навіть спробувати золоту каву – це коли при вас зерна обсмажують з харчовим золотом і готують такий напій, від якого життя здається просто прекрасним. До речі, ціни у кав’ярнях досить прийнятні.

«Криївка» – мабуть, найвідоміше кафе в Україні, його не один раз показували по телебаченню. Знаходиться у центрі Львова, і хоча жодної вивіски чи реклами ви не побачите, але знайти його не важко – будь-хто з львів’ян вкаже його розташування.

«Криївка» стилізована під партизанський схорон вояків Української повстанської армії. Аби потрапити всередину, треба постукати у двері, які відкриває дядько з автоматом, вітаючи гостей традиційним «Слава Україні!». Відповісти треба: «Героям слава!». Вартовий цікавиться, чи нема серед відвідувачів москалів. Утім, останнім нічого страшного не загрожує. «Москалі»-туристи з неабияким задоволенням відвідують «Криївку».

Музеї у Львові теж особ­ливі. Їх у місті більше 40. І кожен просто дихає історією. Не завмерлою, а живою, справжньою.

У аптеці-музеї «Під чорним орлом» можна придбати і сучасні ліки, і ознайомитися з розвит­ком фармацевтичної галузі з давніх часів. Тут розміщено більше трьох тисяч рідкісних експонатів, зібраних науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами.

Є музей вишитих ікон, музей найдавніших пам’яток Львова, музей пошти і навіть музей пивоваріння…

Львівські церкви вражають своїм магнетизмом. Сюди справді хочеться приходити знову і знову. Причому, незважаючи на конфесійну приналежність. І православні, і греко-католицькі, і римо-католицькі храми сповнені духовністю.

А загалом найвизначальнішою є саме неповторна львівська атмосфера. Недаремно місто Лева називають маленьким Парижем. До речі, в радянські часи саме тут у фільмах знімали Європу і, зокрема, той же Париж. Наприклад, у відомій стрічці про пригоди Д’Артаньяна та мушкетерів з Михайлом Боярським у головній ролі…
Одним словом, хто не бував у Львові – той не бачив України.
















Коментарі закриті.