Вчора сходив до районної лікарні, подивився як здають кров потерпілим в сауні “Мон Ані”. Зняв відео. Сьогодні завітав до Петра Петровича і записав його розповідь про допомогу потерпілим.

Про що думаю? Про те, що часи пострадянського жлобства поступово відходять в минуле. Сьогодні ми вже допомагаємо один одному на рівні окремих людей. Завтра, сподіваюся, згуртуємося для допомоги своїй державі, для захисту її від корупціонерів і просто дурнів, для наведення порядку і перетворення України в квітучу заможну країну з високим рівнем життя і соціальним захистом. Але все починається з власної духовності, з готовності не тільки чуже рвати на себе, а і віддавати своє іншим, віддавати на загальне благо.

P.S. Сам кров здав якраз перед Олександром Шестаком. До речі, в Марини Руденко рука легка і вміла, жодного дискомфорту! Для кого саме здав? Кому буде більш потрібна – думаю, батьки чи лікарі самі визначать.

Коментарі закриті.